Новий розділ книги "Дихати(не)тобою" вже на сайті.✨✨✨

Контакт закордоном чи кохання? Емілія була готова до важкої розмови, але точно не дозустрічі з його колишньою.

​— Оу, Максе? Яка зустріч! Не думала побачити тебе в нашому улюбленому місці, та ще й у такій... милій компанії. Привіт, програмістко.

— І тобі не хворіти, — шиплю у відповідь.

​Дивлюся на неї, а на її обличчі грає все та ж сама самовпевнена посмішка, яку я пам'ятаю з нашої останньої зустрічі. Вона явно насолоджується моментом.

​— Що ти тут забула, Рито? — холодно запитує Максим.

— Просто вечеряю, любий. Я люблю тут бувати. Ти ж пам'ятаєш, як весело ми колись тут розважалися? — вона навмисно переводить погляд на мене. — Цікаво, вона вже знає, яким нестримним ти буваєш у ліжку?

​Я міцно стискаю кулак, аж нігті боляче впиваються в шкіру долоні.

​Максим повільно підводиться зі свого крісла. Він постає перед нею, наче величезна скеля, повністю закриваючи мене собою.

​— Маргарито, заткнися, — з огидою в голосі чеканить він кожне слово. — Я один раз уже пояснив тобі, що буває, коли ти лізеш до моїх людей. Якщо ти зараз же не зникнеш з моїх очей, я зроблю так, що твій офіс накриють такі перевірки, від яких ти не відмиєшся до кінця життя. Тобі нагадати, скільки всього мені довелося за тобою підчищати?
​Маргарита на секунду втрачає свою самовпевненість. Уся її зверхність миттєво випаровується, і вона робить крок назад.

​— Ти нестерпний, Максе. Яким був, таким і лишився. Подивимося, на скільки її вистачить, — кидає вона наостанок і, різко розвернувшись на підборах, йде в інший кінець зали.

​Максим важко дихає, дивлячись їй услід. Потім заплющує очі, робить глибокий вдих і повільно повертається до мене. Він сідає на своє місце й знову бере мою руку, але тепер його хватка ще сильніша — наче він боїться, що я зникну просто зараз. Його очі темніють від шалених емоцій.

​— Емі, подивися на мене, — просить він.

У розділі: ревнощі, зустріч з колишньою, масштабні обіцянки Максима та неймовірна доза гарячої пристрасті.❤❤❤
​