Вітаю з днем Валентина, днем закоханих і хочу розповісти маленьку історію з життя, яка стала натхненням для одного з моїх віршів.

Вона сталась на день Валентина. Я тоді була ще студенткою і ми з подругою жили на зйомній квартирі. Тож, нашу адресу мало хто знав...

До чого це я...

Того дня, коли ми визирнули у вікно на снігу хтось синьою фарбою величезними літерами написав "Я ТЕБЕ КОХАЮ".

Ми довго сперечалися кому це написано. Мені на той момент точно ніхто не міг таке написати, за неї я лише здогадувалась. Ми зійшлися на тому, що це сусідці зверху зізнався її чоловік)))

Цей жест надихнув мене на один прекрасний вірш, адже, любов, навіть якщо вона чужа всеодно надихає⬇️:

Любов надихає…

Фіранку перший промінь відкрив

І мовив, що Земля преповна див,

Що, може, й за вікном мороз і сніжно

Любов нас надихає всіх на ніжність…

Фрагмент, далі тут⬇️:

Продовження вірша

Потім ми таки дізнались, хто автор цих слів! Це її теперішній чоловік, який був закоханий у неї тоді, але все ніяк не міг зізнатися♥️

Тож і вам всім любі читачі, автори і команда букнету бажаю кохання зі щасливим фіналом!♥️