Нова глава "Полювання на Місяць"

Вітаю! Нова глава "Полювання на Місяць" опублікована. І ми нарешті дійшли до розв'язки.

-----------------------------------------------

 Іван увімкнув музику, я впізналаи –  це так сама групи в кліпі якої знімалася бабця.

– Треба же! Стільки років прийшло! А ти не на мить не постарів! Скільки тобі треба жертв, щоб підтримати таку стабільну красу і молодий вік? – поцікавився якось буденно Іван, наче питав яким охолоджувальним кремом користується Сова. А не річ йде про кровожерливе вбивство жінок.

 Мені погано стало, бо згадала як знайшла першу жертву і в якому жахливому стані вона була.

 Сові не сподобалося це питання, він стиснув вуста сильніше, і подивився з-під лоба на маніяка.

– Навіть гадки не маю про що це ти! – тільки відповів Сова з презирством.

– Припини! – гаркнув це згубник, вдаривши нервово по столу кулаком, я сіпнулася з переляку.– Тобі не личить ця бридотка та жалюгідна подоба людини! Годі прикидатися тим, ким ти не є!

 І Кислотник з’явися поряд з Совою, але мисливець навіть не сіпнувся з остраху, лиш механічно поставив блок від удару маньяка. Але Іван не бив, він схопив за зап’ястя Сову, рука Кислотника задимилася, запузирилася, стала зеленкуватою. Я відчула бридкий сморід хімії і…паленої плоті. Бо шкіра зап’ястка Сови почала наче варитися і злазити оголюючи м’язи, які темніли, і розлазилися, як печені шматки плоті, коли повинна була показатися нарешті біла кістка – з’явился...метал…тонко складений, він формував повноцінну кінцівку, навіть пальці. Бо людські тканини злізли з руки Сови аж до передпліччя.

 Сова дивився не моргаючи в очі Кислотнику, навіть не замружився від болю. Ні один м’яз на його лиці не здригнувся.

 А от я викрикнула, бо мене обуяв жах. Мені було боляче дивитися на каліцтво друга. Але я поки не розуміла сенсу побаченого. Мій мозок ще тормозив з обробкою інформації і це мене уберегло від ще одного прозріня, яке ввергне мене в пекло жаху.

– Бачиш...ми однакові, ми відродилися з людських останків, в одній лабораторії. Ти такий же хижак, як і я, тільки гарно маскуєшся між жертвами і маєш гарнішу подобу, – наче припечатав Іван, жилка на його сконі гнівно пульсувала, його очі почервоніли від люті. А Сова став ще спокійнішим, тільки дивився не мигаючи дивним, потойбічним поглядом, райдужка його очей почала світитися фантастичним синім кольором.

– Алісо, тікай! – раптом повелів Сова.

10 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Соломія Вейра
14.02.2026, 03:20:09

❤️❤️❤️

avatar
Alika Ost
13.02.2026, 23:52:38

❣️❣️❣️

avatar
Оксана Маркова
13.02.2026, 21:37:01

Крутий візуал та уривок❤️✨️❤️ коли закінчу писати нову історію - обов'язково повернусь до вашої книги)).

MargFed
13.02.2026, 23:19:50

Оксана Маркова, Буду чекати. А я вже може нарешті її закінчу до того часу:)

avatar
Ромул Шерідан
13.02.2026, 21:33:33

♥️♥️♥️

Ви мене заінтригували і я залюбки додала книгу до бібліотеки! Чекаю на нові розділи:))

Показати 2 відповіді

MargFed, Якщо Ви вклали у книгу стільки часу і сил, то вона точно вартує уваги читачів! Я знаю, як це важко втримати ідею і сюжет за такий довгий період, бо і сама маю книгу, яку придумала ще в дитинстві, а писала з перервами вісім років і тричі переписувала. Якщо будете мати час, то зазирніть на мою сторінку - " Таємниця семи каменів". Це кропітка праця заради якої я і вирішила писати свої наступні романи. Вона стала поштовхом і моїм початком. А Вам бажаю шаленого творчого натхнення і сил на завершення цього грандіозного роману!!!

avatar
Олена Ранцева
13.02.2026, 21:20:51

♥♥♥

avatar
Крісті Ко
13.02.2026, 21:10:57

❤️❤️❤️

MargFed
13.02.2026, 21:18:08

Крісті Ко, Дякую!

avatar
Ганна Літвін
13.02.2026, 20:56:50

Цікаво!)

MargFed
13.02.2026, 20:57:48

Ганна Літвін, Щиро дякую!

avatar
Кі Цуне
13.02.2026, 20:55:11

♥️♥️♥️

MargFed
13.02.2026, 20:57:36

Кі Цуне, Дякую!

avatar
Лана Жулінська
13.02.2026, 20:54:33

☺️ ☘️

MargFed
13.02.2026, 20:57:24

Лана Жулінська, Дякую!

Інші блоги
Ні про що, для настрою
Не маю зовсім часу на оті всілякі комікси, та й день не те щоб сповнений приводів для радості, тож ось вам веселі ігри для гарного настрою. Палка сцена в “Котик для Вищого” де вишнева наливка і пару пивних шотів
Незнайомець і слова, які не можуть бути правдою
В оновленні напруга зростає, а правда звучить з чужих вуст і в неї неможливо повірити. — Пробачте, — пробурмотіла вона, не підводячи голови, коли колесо валізи застрягло в глибокій ямі на асфальті. Дівчина
Книга офіційно завершена.
Дякую кожному, хто їв, молився і кохав по-українськи разом із моєю Бджілкою Майєю! Привіт, мої любі, мої неймовірні читачі! Сьогодні в моїй письменницькій скарбничці з’явилася ще одна щаслива крапка. Моя карпатська
Повернутися в минуле. Змінити все!
Мої любі, історія нашої героїні планувалась на 3 невеличких книги (дитинство, юність та зрілість). Що ж, планувати можна хоч 10, але рівно половина читачів по дорозі загубилась, тож я вирішила більше не рвати на малесенькі
Що якщо...
А що, як тиха, непомітна дівчина одного вечора наважиться на маленьке божевілля? Одягне розкішну сукню, сховає обличчя за карнавальною маскою й вирушить на вечірку… А що, як саме там вона зустріне загадкового незнайомця,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше