Хай.
Зізнайтесь чесно.
Хоч раз у житті ви закохувалися в персонажа, якого в реальності обійшли б десятою дорогою.
Того, хто ревнує. Контролює. Мовчить тижнями. Ламає, а не лікує.
І все ж… ви його любили.
Чому?
Він холодний.
Вона маніпулятивна.
Він мовчить, зникає, ревнує, контролює.
Вона руйнує все навколо, але “бо їй болить”.
І чомусь… нам це подобається.
1. Бо токсичність часто маскується під глибину
Травма = складність.
Холодність = загадковість.
Ревнощі = “він просто дуже кохає”.
Ми плутаємо нездорову поведінку з емоційною інтенсивністю. Герой, який спокійно говорить про почуття, здається “плоским”. А той, хто кидає чашки в стіну — “живим”.
Але інтенсивність — це не завжди глибина.
І біль — не виправдання.
2. Бо ми любимо “я його/її врятую”
Це дуже сильний архетип.
Токсичний герой рідко подається як зло. Він подається як зламаний.
А зламаних хочеться зцілити.
Ми віримо, що достатньо любові — і він стане іншим. Що саме наша героїня (або герой) буде тією людиною, яка змінить усе.
Це красиво.
Але в реальності це часто шлях до саморуйнування.
3. Бо токсичні персонажі створюють напругу
Вони непередбачувані. Вони небезпечні. Вони не зручні.
А це означає — драматично.
Історія з “правильними”, стабільними людьми іноді здається спокійною. А токсичний герой — це вибух. А вибух — це сюжет.
Проблема не в тому, що вони існують у текстах.
Проблема починається тоді, коли текст не показує наслідків.
4. Бо в книгах це безпечно
Ми можемо прожити сильні емоції без ризику.
Можемо “закохатися” в небезпечного героя, знаючи, що книга закінчиться.
Література — це симуляція.
Іноді ми свідомо обираємо токсичного героя так само, як дивимося трилер — щоб відчути адреналін.
Але важливо розуміти різницю між “це цікаво читати” і “я хочу це в реальному житті”.
5. Бо токсичність часто красиво написана
Ось чесно.
Якщо персонаж написаний майстерно — харизматично, з болем, з внутрішнім конфліктом — він чіпляє.
Навіть якщо він поганий.
Харизма перекриває червоні прапорці.
Іноді ми не романтизуємо токсичність.
Ми романтизуємо добре прописану складність.
Але є тонка межа.
Є історії, де токсичність показана як проблема.
Є історії, де вона показана як пристрасть.
А є історії, де вона — норма.
І тут починається складна розмова.
Бо якщо герой принижує, контролює, ламає — і за це отримує любов, нагороду і щасливий фінал без змін — ми мимоволі закріплюємо модель.
Література не створює реальність напряму, але вона впливає на уявлення про норму.
І найцікавіше
Токсичні герої часто відображають щось у нас.
Наш страх.
Нашу злість.
Нашу потребу в сильному плечі.
Наше бажання, щоб хтось був “більший”, ніж ми.
Можливо, ми романтизуємо їх не тому, що вони токсичні.
А тому, що вони дозволяють нам торкнутися темної частини себе — без осуду.
Питання до вас:
– Чи можна любити токсичного героя, але не виправдовувати його?
– Чи повинна історія “карати” таких персонажів?
– І чи відчуваєте ви різницю між складним і просто шкідливим?
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРобити токсичного героя пласким - теж не варіант. А саме так часто буває в романах з "правильним" посилом. В будь-якої людини хороше намішане з поганим і деспот і аб'юзер може паралельно любити тварин ( їх взагалі легше любити, ніж людей) і рятувати життя на роботі. Можливо, якщо він знаходить собі пару не слабшу за нього - то не виходить моделі кат-жертва? Не знаю... а цікаво було б дослідити...
Дієз Алго, О так! Типу якщо за "ідею", а не через гроші, то "він, може, хотів як краще".
Мені здається, що любити токсичного героя можна — але лише тоді, коли ти чітко розумієш: тебе чіпляє не його поведінка, а складність образу як літературного/екранного явища. Є велика різниця між “мені цікаво за ним спостерігати” і “я хочу мати таку людину поруч”. Поки ця межа не стирається — це просто безпечна емоційна симуляція. А от коли стирається, починається підміна понять і, по суті, легка “агітація” під красивою обгорткою. Як приклад — серіал «Бригада»: там романтизація бандитизму настільки стилізована, що глядачеві легко непомітно підсунуть думку “це круто”, хоча по факту — це просто злочин, загорнутий у харизму.
Чи повинна історія карати? Думаю, не обов’язково карати — але вона має показувати наслідки. Якщо герой руйнує, принижує, контролює — і світ ніяк на це не реагує, тоді текст справді починає нормалізувати модель. А коли наслідки є — тоді це вже не романтизація і не підміна понять у красивій обгортці.
І ще одна думка. Складний герой — це той, хто має внутрішній конфлікт і потенціал змін. Шкідливий — це той, чия токсичність подається як харизма без ціни. Ось там, мабуть, і проходить межа.
Дієз Алго, ... то в реальному житті це нічим хорошим не закінчиться :(.
Ну чесно мені таке не подобається. Так герой може приймати неправильні рішення, бути авантюристом, але романтизувати оте, що тут романтизують це жесть. В мене за спиною вже достатній досвід і скажу , що якщо людина гівно то такою і залишиться. А оця романтизація це просто бажання вірити, що токсичний Вася з яким ви одружені вже 15 років раптом стане прекрасним принцом і все буде добре. Але знаєте добре не буде... Мене вчили іншому, і напевно тому мені так важко.
Ріна Март, Так, згоден з вами :). Стосунки — це не про “зламати і переробити під себе”. Це про двох людей, які хоча б повинні розуміти одне одного, чути сенс за словами і вміти знайти спільну мову. Бо без цього це вже не партнерство, а постійний переклад із “я мав на увазі” на “ти мене неправильно зрозуміла/зрозумів”.
До речі, мені нагадало дещо іншу аналогію:
Це як намагатися програмувати на C++ мовою Python: ніби щось знайоме, окремі слова навіть зрозумілі… але результат дивний, логіка плаває, а в кінці — тисяча й одна синтаксична помилка і запитання: “а може, проблема не в компіляторі?”
Жіноче марнославство) Хочеться зрештою приборкати "звіра", аби на всіх гарчав, а з нею був котиком) Це ще й ота приказка – "жінка думає, що він зміниться, чоловік думає, що вона не зміниться") І так, різницю між "складним" і "шкідливим" я розумію.
Ангеліна Мюрей, ))
В цілому - ні. В мене в одній книзі є ГГ, якого, мабуть, можна вважати токсичним, бо він:
- любитель чорнухи;
- любитель тролити всіх навколо;
- йому абсолютно невідоме почуття такту;
- в цілому заганяється як хоче й не сильно зважає на думку оточуючих.
Ну так його особливо ніхто й не любить)) Але терплять, бо він приносить користь.
Хіба в підлітковому віці))
Замість карати я б краще відправила до психолога. Хай там пропрацьовує усі свої травми і токсичність. Якщо хтось хоче рятувати токсіка за допомогою кохання, краще також сходити до психолога. Це зекономить нерви і багато часу.
Погоджуюся з тим, що література нагадує симуляцію, де можна прожити навіть історію кохання з небезпечним чоловіком. Але я не люблю гострі емоції і читаю про тих чгг, які милі, веселі та не влаштовують емоційні гойдалки по три рази на день))).
Дуже цікаво. А можливо обираючи таких партнерів ми просто притягуємо те що зростає всередині нас? Можливо навіть не зростає а просто живе всередині нас, болить всередині нас.
Я думаю що можливо любити токсичного героя якщо ми частково бачимо в його діях себе.
Чи потрібно карати таких персонажів? Я думаю що доля вирішить сама все за них, карати їх мабуть не потрібно бо життя вже і так їх покарало своєю токсичною душею. Складне для мене мабуть це про щось велике і про зростання, а шкідливе мабуть просто про якісь негативні моменти
P.S. Читаючи кожен свій роман де є такий так званий токсичний герой я чомусь постійно закохуюсь в нього:)
Іванна Роман, Ну, закохатися у власного персонажа – свята справа) Адже ви знаєте краще за всіх його "душевні пориви")
Мабуть ще хотіла додати що дівчатка завжди обирають поганих хлопчиків, а погані хлопчики це і є про токсичність
Іванна Роман, ❤️
Все залежить просто з якого боку подивитися на написане вами в кожної людини своя точка зору. І завжди під різною призмою ми бачимо різний сенс написаного вами
Я не романтизую
У мене є кілька кілька негативних другорядних героїв, але я завжди намагаюся пояснити їх поведінку травмами, які вони зазнати та показую шлях їх змін.
Не подобається, коми виправдовують насилля у творах.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати