Салея простягла руки і зробила крок до доньки, але Аніра відразу ж відступила, важко дихаючи носом, стримуючи все те, що зараз бурлило всередині.

— Це вона? — холодніше, суворіше запитала дівчина. — Тандріса змусила тебе це зробити?

Салея опустила голову.

Відповідь була отримана без слів.

— Навіщо? — голос Аніри зірвався.

Жінка мовчала.

— Навіщо, мамо?! — крикнула донька.

Салея не витримала: різко закрила обличчя руками і заплакала — глухо, з надривом.

— Аніро… — простогнала вона і знову простягнула руки до доньки, майже наосліп.

Аніра відразу відступила на крок.

— Відповідай, — наказала вона.

Її голос став ще холоднішим, ворожим, рвучи материнське серце на шмаття.