Любі читачі!

Запрошую вас до моєї новинки – психологічної драми «СПОКУТА» про травмованих долею дівчину та чоловіка, які за жодних обставин не можуть бути разом.

Іванна – весела, трохи легковажна донька мера. Вона припустилася помилки – і через неї Богдан потрапив до колонії, де пережив знущання та тортури.

За два роки його виправдали, однак він втратив усе – батьки від нього відмовилися, друзі відвернулися. Йому нема куди йти й жодного шансу повернутися до нормального життя.

Вона почувається винною, тому запропонувала йому тимчасово пожити в неї. Він ненавидить її і мріє помститися, але змушений погодитися.

Яким буде їхнє співіснувати в одній квартирі? Як далеко він зайде у своїй ненависті й до чого це призведе? 

Анотація

– Ти мовчиш, доки я не спитаю. Рота відкриваєш тільки за моїм наказом. Не торкаєшся мене навіть випадково. І в мою кімнату – носа не пхаєш. Категорично.

– Добре.

– Дверей не замикаєш – ні у ванну, ні в спальню. Я заходжу, коли захочу. І ти не маєш права мені відмовити. Ти – моя річ. Втямила?

Вона здригається, ковтає – і мовчить.

– Не чую! – гарчу.

– Добре.

Мене мутить від думки, що я маю сісти в її машину. Моя свобода куплена її грошима, і вибору насправді немає.

Пастка замикається. Ми обоє опиняємося всередині, а між нами – люта ненависть і безмежна провина.