Вітаю! Я вже писала що погано прописую романтику. Але знов мої герої показали своє бачення тонких і високих почуттів. 

Там не буде палких обіцянок чи зізнать в кохані. Чи інших звичних в людському розумінні проявів любові, широких, красивих жестів, пристрасті. Бо мова йде про вискотехнологічну, розумну зброю. Космічний Ші, який створили з контретними цілями де сама м'яка: це дослідження, а сама жорстока: повне винищення цілей. Але, коли ця зброя зустріла об'єкт зацікавленості, сталося неймовірне: ім'я об'єкту зацікавості стало кодом, який впечатался на мертво в самі глибини цифрової істотності. І тільки згадка ім'я об'єкта цікавості, може викликати цифровий шторм і збої, навіть пробитися крізь коди налаштувань на бойовий режим. А до Винищувача в бойовому режимі ніщо не може пробитися, ніщо його не відволіче від знищеня цілі, не може зупинити... але тут щось пішло не так.  Це триває лише мить, але на полі бою мить може віришити все, як стати життям, так і знищенням. Потім налаштування повертаються. Але все одно це красиво, якась своя кібер романтика. 

 Так, може тепер така зброя дефектна і техноїд підлягає знищеню. Хоча менш ефективним Винищувач не став, він все ж закінчив завданння по зачисці. І потім ледь не знищив осередок мисливців на нечись, але то деталі:). Навпаки його "дефектність" вивела на іншу ступінь розвидку самосвідомості, а це вже робить техноїда ще небезпечним.

-----------------------------

 Посилання на книгу:https://booknet.ua/book/polyuvannya-na-msyac-b411827