Допоможіть обрати анотацію! Буль ласка :0

Друзі, чортята та прохожі глядачі, потрібна ваша допомога!

Я вирішив трохи оновити подачу книги "Оклейн:Платиновий з Ронуру" й зрозумів, що анотація — це перше, що або чіпляє, або відштовхує. Так, це база, але нещодавно мені здалося, що чинна анотація не здатна зачіпити нових читачів. Це сумненько, звісно. 

Але дехто вважає, що змінювати анотацію не варто, бо вона й так чудова. Тож хочу почути живу думку читачів і авторів, а не гадати навмання.

​​​​​​​Зараз у мене є два варіанти анотації, і мені дуже цікаво, який з них працює краще саме для вас.

Варіант 1 (чинний зараз)

«Здавалося, що все це дурниці, що з цим швидко розберуться, адже навіть аномалія не здатна змінити курс звичного життя. І хоч час показав, що все серйозно... Та ніхто і подумати не міг, що невдовзі кривава бійня здасться лише дитячою забавкою у порівнянні з тим, що чекає попереду. А чекало їх все: від сміху і жартів до драми та жахів.»

Як на мене, чинна анотація розповідає про емоції та враження, які може отримати людина при прочитанні цієї книги. І ніби це не так вже й погано, але мені здається, що без згадки про сюжет та головного героя не обійтися, бо інакше нікого не зацікавити.

Варіант 2 (оновлений)

«Хорайзен — платиновий авантюрист із селища Ронур, що живе на межі Темного лісу Крона. Він повертається додому героєм, але швидко з’ясовує: у рідних стінах слава важить менше, ніж байки місцевого п’янчуги.

Поки селище відновлюється після нападу, а люди сперечаються, кого вважати справжнім рятівником, у глибині підземель з’являється щось нове. Потвори більше не поводяться як звірі — вони мислять, говорять і планують.

Коли Темний Крон починає грати за власними правилами, Хорайзену доведеться зробити вибір: залишитися героєм у чужих очах чи стати тим, хто зупинить катастрофу, навіть якщо за це його зненавидять.»

Навіть короткий коментар дуже допоможе. Дякую кожному, хто відгукнеться!

Chat-GPT-Image-1-dek-2025-g-19-14-01.png

Запрошую до історії "Оклейн: Платиновий з Ронуру", адже події та сюжет обіцяють бути багатогранними: від сміху і жартів до драми та жахів! 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
31.01.2026, 17:01:37

2!!!

avatar
Ірина Камієць
31.01.2026, 16:41:22

2)
Безсумнівно, кожний має свої плюси, але поки що 2.
Хоч останнє речення 1 варіанту - вогонь)

Білий Диявол
31.01.2026, 16:51:41

Ірина Камієць, Згоден))

Як мінімум, це речення буде кожного разу зустрічатися під обкладинкою у блогах ^^

avatar
Поліна Ташань
31.01.2026, 16:09:22

За номер 2 однозначно. Сама лиш два дні тому в "Землі Гарантів" змінила — така сама проблема :)

Показати 4 відповіді
Поліна Ташань
31.01.2026, 16:37:15

Білий Диявол, Хах, дякую))) Ваш "Оклейн" у мене вже давно в бібліотеці. Колись обов'язково дійду, та поки що такий завал, що взагалі нічого читати не встигаю

avatar
Яна Тарасевич
31.01.2026, 16:14:47

Ну звичайно 2-й варіант! Він більш точний, чіткий. Тут є елемент інтриги, який ніби заманює до прочитання. Рекемедую саме 2-й!

Білий Диявол
31.01.2026, 16:17:30

Яна Тарасевич, Виходить, що я все таки правильно це відчув)

Пекельно дякую за допомогу! ^^

Інші блоги
Нова рубрика "Ви чекали? Я обіцяла та виконую!"
Вітаю! Відкриваю нову рубрику «Ви чекали? Я обіцяла та виконую!» Сьогодні поговоримо про п'яту главу другої книги циклу Покликані Це приємна новина для тих, хто стежить за стосунками між Вікторією та Святославом. Ви
Пограємо в гру?
Побачила в мережі цікаву штуку і вирішила адаптувати її для нас — поціновувачів хороших книг. До речі, ви можете адаптувати гру під конкретну книгу, свою чи ту яку читали:) Умови прості: ви опинилися у лавці історій,
Спішу поділитись прологом до нової книги. Як Вам?
Місто за вікном захлиналося в дощі, але в квартирі панувала тиша, від якої дзвеніло у вухах. На столі все ще стояли дві тарілки з вечерею, яка вже давно охолола. Свічки догоріли, залишивши по собі лише калюжі воску, схожі на
Коли страшно — тоді й народжується щось справжнє.
Дорогі мої, читачі ! Рівно тиждень, як книга на сайті, і я досі в шоці від того, що ви робите. Коментарі, вподобайки, повідомлення о третій ночі, скріншоти з рядками, які вас зачепили, — це все ви. Ви не просто читаєте, ви відчуваєте
1095 днів праці — і нарешті Тиша.
Як часто ми забуваємо про себе в гонитві за успіхом? Майя Лоренс — втілення сучасної self-made woman. Вона купує будинки, дарує авто батькам, але забуває, як це — просто пити каву на терасі й слухати джаз. Глава 2 — це історія
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше