Цей твір — крик душі про рідний Донбас, про вікна й дахи, від яких часом залишається тільки прах, і про дивовижну, майже вперту силу, що змушує починати все спочатку. Образ птаха, який повертається на згарище, щоб звити нове гніздо, — це історія про кожного, хто втратив дім, але не втратив внутрішнього світла.

«Разом з весною б прилетіла,
Донбас собою б обігріла.
Знайшла б ті самі вікна й дах,
а там лишився тільки прах.

Але птахів не налякати,
почнуть нове гніздо збирати...»

Запрошую вас відчути цей щемливий та сильний вірш повністю. Рядки, що крають серце, але дарують надію на відродження.

? Читати поезію на літературних платформі:
Букнет: https://booknet.ua/reader/ya-znovu-pishu-b448348?c=5022496

? Більше особистих роздумів, перших чернеток та творчого затишку — у моєму Telegram:
Я нещодавно створила свій канал, де ділюся процесом створення своїх творів та тим, як ми шукаємо свій «новий дім» і силу жити далі. Ваша підписка та підтримка сьогодні — це крила для моєї творчості!
? Приєднуйтесь до моєї Telegram-родини тут:http://https://t.me/yana_poeziy

Ваша Яна Тарасевич ✍️

#ЯнаТарасевич #ПташинимШляхом #ПоезіяУкраїнською #ВіршіПроДонбас #РіднийДім #СучаснаЛітература #Букнет #Аркуш #ТелеграмКанал #Незламність #ПисьменникиУкраїни #НовийВірш #БільІНадія