Поезія без фільтрації…

Кажуть, поезія – це те, що неможливо втримати в собі. Вчора «народилось» щось гостре, цинічне і зовсім не типове для мене. Це, мабуть, найчесніші слова за останній час.

 

Хто ти?

 

Все пусте, і немає значення,
А любов — вона у паху.
Це поезія без фільтрації.
Все життя я вірив в одну,
Ще одну...ще одну...саме ту -
І так до нескінченності.
Дана стратегія не підтвердилась.


А секс — подачка природи,
Гормональна доза щастя,
Ілюзія насолоди, марево близькості.
Усього лише прокрастинація.


Все зникне, пропаде у темряві віків.
Уже йде людська кастрація,
На підході нова генерація.
Ще зовсім трішки — і агов...
Люди-андроїди — фіналізація.


Все пусте, і немає значення,
Спорожніла душа від людської ницості.
Все складніше шукати цінності.


У фіналі лишишся ти.
А хто ти — має значення!

 

 

А ви як вважаєте, ми дійсно стаємо «Людьми-андроїдами», чи все ж таки цінності сильніші за цифрову порожнечу?

І як вам такий формат? Продовжувати ділитись подібним?

Більш класичні мої вірші чекають на вас у збірці – «Усмішка Джоконди».

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Бібік
30.01.2026, 03:00:13

Цікаво

Юрій Гурін
30.01.2026, 13:12:30

Ірина Бібік, ❤️

avatar
Лія Оскар
29.01.2026, 18:21:10

Гарний вірш! Дуже глибокий. На жаль, чим далі люди стають "людьми–андроїдами", стають залежними від штучного інтелекту, бо шукають собі зручних і приємних, а людські цінності принижують. Навіть близька людина може обрати такий шлях, він не бачить свою залежність, і це боляче.

Показати 2 відповіді
Лія Оскар
30.01.2026, 00:24:39

Юрій Гурін, ❄️❤️❤️❤️❄️

avatar
Лана Жулінська
29.01.2026, 15:03:11

Глибокий зміст ❤️ думаю, технології мають вплив на нас. Але не всі це розуміють. Це типу, як алкоголізм: алкоголік рідко назве себе таким(

Юрій Гурін
29.01.2026, 18:55:37

Лана Жулінська, Саме так, дуже влучне порівняння. Хто засумнівається — спробуйте декілька днів без смартфона...одразу стане зрозумілою глибина залежності.

avatar
Аса Шель
29.01.2026, 15:12:19

Гормональна доза щастя - звучить дуже цікаво.
Поезія гарна й відверта)

Юрій Гурін
29.01.2026, 18:53:49

Аса Шель, Раніше такого не писав, тож для мене це також певною мірою несподівано, та аж занадто цинічно звучить.

avatar
Крісті Ко
29.01.2026, 15:12:30

Дякую ❤️ Читала вашу збірку ❤️
Чи стали люди андроїдами? Не всі в деяких людей іще залишилися почуття.

Юрій Гурін
29.01.2026, 18:52:08

Крісті Ко, Звісно, навіть не сумнівайтесь. Це лише вірш, але я палко вірю у людину та її здатність зберігати людяність навіть у цифровому світі.

avatar
Ромул Шерідан
29.01.2026, 15:29:47

Не думаю, що всі. Але дехто — таки так! Гарний вірш.✨

Юрій Гурін
29.01.2026, 18:49:20

Ромул Шерідан, Дякую, це лише початок трансформації. Відчутні зміни настануть років через 20-30.

avatar
Ганна Літвін
29.01.2026, 16:08:22

❤️❤️❤️

Юрій Гурін
29.01.2026, 18:48:34

Ганна Літвін, ❤️

avatar
Олена Ранцева
29.01.2026, 16:38:55

❤️❤️❤️

Юрій Гурін
29.01.2026, 18:48:26

Олена Ранцева, ❤️

Інші блоги
Візуальний вибух...
ПРИВІТ! Захотілося уявити героїв книги Водійка для Дикого в нетиповому вигляді..) Як вам? Який Аслан до вподоби?)) Вероніка - яскрава жінка, тому фото обрала для неї яскравіше)) Оновлення "Водійка
Візуалізація до "Хижого серця"
Вузьке листя ковзнуло щокою, наче пальці. Прохолодна вода хлюпнула під ногами, розбіглася легкими хвильками. Гілля наді мною ледь гойднулось і втопило тихе зітхання у шелесті. - А хочеш, я тобі скажу?- прошепотіло над
Нагадую: це не слеш!
Абияк натягнувши штани, вибігаю з «Оазису» в холодну нічну прохолоду столичної вулиці, на ходу застібаючи куртку. Три заклади. Три досвідчені жінки столиці, готові виконати будь-яку забаганку. І повний, нищівний провал.
Шепіт вогняної бурі
Маджері. Шепіт вогняної бурі. У світі, де смерть — не кінець, а нове випробування, постає Маджері. Жінка, чия доля сплетена з примарами майбутнього та таємницями минулого. Хто вона? Великому кораблю — велике
Анонс + обкладинка. Запрошую до Вейлмара⭐⭐
Привіт, друзі!!❣️ Зовсім скоро я запрошу вас у небезпечний, похмурий, але такий заворожуючий світ Арелесту. А якщо конкретніше — у місто Вейлмар. Місто, де магія мертва, вулиці затягнув туман, а ніч належить нежиті. Уявіть
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше