Поезія без фільтрації…

Кажуть, поезія – це те, що неможливо втримати в собі. Вчора «народилось» щось гостре, цинічне і зовсім не типове для мене. Це, мабуть, найчесніші слова за останній час.

 

Хто ти?

 

Все пусте, і немає значення,
А любов — вона у паху.
Це поезія без фільтрації.
Все життя я вірив в одну,
Ще одну...ще одну...саме ту -
І так до нескінченності.
Дана стратегія не підтвердилась.


А секс — подачка природи,
Гормональна доза щастя,
Ілюзія насолоди, марево близькості.
Усього лише прокрастинація.


Все зникне, пропаде у темряві віків.
Уже йде людська кастрація,
На підході нова генерація.
Ще зовсім трішки — і агов...
Люди-андроїди — фіналізація.


Все пусте, і немає значення,
Спорожніла душа від людської ницості.
Все складніше шукати цінності.


У фіналі лишишся ти.
А хто ти — має значення!

 

 

А ви як вважаєте, ми дійсно стаємо «Людьми-андроїдами», чи все ж таки цінності сильніші за цифрову порожнечу?

І як вам такий формат? Продовжувати ділитись подібним?

Більш класичні мої вірші чекають на вас у збірці – «Усмішка Джоконди».

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Бібік
30.01.2026, 03:00:13

Цікаво

Юрій Гурін
30.01.2026, 13:12:30

Ірина Бібік, ❤️

avatar
Лія Оскар
29.01.2026, 18:21:10

Гарний вірш! Дуже глибокий. На жаль, чим далі люди стають "людьми–андроїдами", стають залежними від штучного інтелекту, бо шукають собі зручних і приємних, а людські цінності принижують. Навіть близька людина може обрати такий шлях, він не бачить свою залежність, і це боляче.

Показати 2 відповіді
Лія Оскар
30.01.2026, 00:24:39

Юрій Гурін, ❄️❤️❤️❤️❄️

avatar
Лана Жулінська
29.01.2026, 15:03:11

Глибокий зміст ❤️ думаю, технології мають вплив на нас. Але не всі це розуміють. Це типу, як алкоголізм: алкоголік рідко назве себе таким(

Юрій Гурін
29.01.2026, 18:55:37

Лана Жулінська, Саме так, дуже влучне порівняння. Хто засумнівається — спробуйте декілька днів без смартфона...одразу стане зрозумілою глибина залежності.

avatar
Аса Шель
29.01.2026, 15:12:19

Гормональна доза щастя - звучить дуже цікаво.
Поезія гарна й відверта)

Юрій Гурін
29.01.2026, 18:53:49

Аса Шель, Раніше такого не писав, тож для мене це також певною мірою несподівано, та аж занадто цинічно звучить.

avatar
Крісті Ко
29.01.2026, 15:12:30

Дякую ❤️ Читала вашу збірку ❤️
Чи стали люди андроїдами? Не всі в деяких людей іще залишилися почуття.

Юрій Гурін
29.01.2026, 18:52:08

Крісті Ко, Звісно, навіть не сумнівайтесь. Це лише вірш, але я палко вірю у людину та її здатність зберігати людяність навіть у цифровому світі.

avatar
Ромул Шерідан
29.01.2026, 15:29:47

Не думаю, що всі. Але дехто — таки так! Гарний вірш.✨

Юрій Гурін
29.01.2026, 18:49:20

Ромул Шерідан, Дякую, це лише початок трансформації. Відчутні зміни настануть років через 20-30.

avatar
Ганна Літвін
29.01.2026, 16:08:22

❤️❤️❤️

Юрій Гурін
29.01.2026, 18:48:34

Ганна Літвін, ❤️

avatar
Олена Ранцева
29.01.2026, 16:38:55

❤️❤️❤️

Юрій Гурін
29.01.2026, 18:48:26

Олена Ранцева, ❤️

Інші блоги
Мої думки
Я пишу електронні книжки, бо мене ніхто не слухає. Пишу, бо по- іншому розсипаюся внутрішньо. Іноді тиша лякає, а іноді дозволяє зрозуміти себе. В моїх книжках реальність поєднується з містикою, створюючи магічний реалізм.
Де вас заставало натхнення?
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Демон без рогів?
Вітаю, мої солоденькі! Ще на початку історії стало зрозуміло, що Лютер — напівкровка, і саме тому він бігає Кел'Зароном без рогів. Але насправді він їх має, як і крила. Як і всі демони. Проте роги для демонів — це
Соцопитування. Проблеми всезнання.
Привіт. Є одна здібність, яка звучить майже як абсолютна мрія будь-якої допитливої людини. Або як прокляття, якщо подумати трохи довше. У світі «Очей Роду» існує дар, що дозволяє бачити майже все. Окрім майбутнього,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше