Станція ISA входить у фазу, з якої немає повернення.

Контроль більше не дає безпеки — він стискає простір, змінює людей і починає забирати життя.
Збої не фіксуються системою, але стають відчутними тілом. Рішення ухвалюються швидше, ніж їх можна осмислити.

Кора і Хейл опиняються перед вибором, якого не передбачали жодні протоколи.
Порушення наказу стає єдиною можливістю зупинити повторення. А там, де камери перестають бачити, з’являється Ревен — не як захист і не як відповідь, а як межа, за якою відповідальність більше не можна передати.

Це розділи про момент, коли система ще працює , але вже не має права керувати.

Розділи 11-14 вже написані. Чекаю від Вас коментарів та сердечок :)