Шановні та нешановні (хто із вас тут не шановний, я не зрозумів?) тут є чудові візуали, тож прошу вас їх зацінити! І дочитайте цей блог до кінця, будь ласка ^^

І так, що ми знаємо про фентезі? Є підземелля, де монстри відразу нападають. А є ті, де на тебе чекають...

ТАК ОТ! У 15-му розділі герої вперше ступають у глибинні печери аномального підземелля, в місце, яке не підкоряється звичним правилам.

Зоряна стеля з кристалів. Бірюзові водоспади з домішками аквамарину. Кам’яний міст над сяйливим озером. Ммм... Зацініть цю красу! ❤

Також зацінить опис цієї локації! ☝️

Темні кам’яні склепіння здіймалися високо вгору, а стеля нагадувала нічне небо: сотні дрібних синіх цяток мерехтіли в камені, мов зорі, що просочилися крізь товщу породи й назавжди застигли там. Кристали — інакше це світло пояснити було неможливо.

З обох боків печери спадали водопади. Блакитна вода безупинно зливалася вниз, утворюючи широкі завіси, але її колір змінювався просто на очах: поблизу — майже біло-сяюча, далі — густі відтінки бірюзи й аквамарину. Поверхня озера відбивала кам’яні арки й сяйливі точки на стелі, створюючи ілюзію іншого, перевернутого світу під ногами.

Через воду вела кам’яна доріжка з рівних темних плит, що тягнулися углиб печери. Уздовж неї повітря було прохолодним і вологим, а кожен подих відчувався чистим, навіть кришталевим.

❣️ Новий персонаж — Морвейн.
Він — монстр із підземелля, але він — не бездумна потвора. Він мислить. Він говорить. Він насміхається! Божечки, я певен, що він вас зачарує!!! Файний вийшов персонаж. І не забувайте, що аномалія цього підземелля полягає в тому, що чудовиська отримали повноцінний розум і почали виходити на поверхню, чого раніше ніколи не було! 

❗️ А поруч із ним знаходиться Гобі, князь пацюків. Власне, він пацюк, але величенький досить. До речі, це дуже мила істота, яка насправді дуже цінує своїх друзів та готова зробити для їх благополуччя все, що в її силах. Але ворогів Гобі готовий розірвати на частини. Будьте впевнені: в нього є для цього арсенал. 

Зацініть опис їньої появи! ☝️ 

І в ту ж мить з темряви попереду долинув жвавий, насмішкуватий голос, з повільними оплесками:

— Ну молодці! Просто ідеально! Потрапили прямісінько в нашу пастку!

Очі авантюриста миттєво вихопили з мороку постать. Чоловік із сірою шкірою та неслухняним срібним волоссям, що стирчало в різні боки, вийшов на світло кристалів. Він був високим і худорлявим, одягнений у чорний шкіряний обладунок з темними металевими вставками, що щільно облягав тіло. Нижню частину обличчя приховував пошарпаний багряний шарф.

Він зупинився біля плит, розкинувши руки в сторони.

— Ласкаво просимо до нашого дому, поверхневі тварюки!

Поруч із його ногою слухняно завмер гігантський пацюк, чий розмір був майже з ведмедя, з сірою шорсткою й уважним поглядом.

Оооооооо. А знаєте, що ще буде в цьому розділі?

Ось вам коротенький список, демонята:

⭐ Облоговий арбалет;
☔ Водяні іфрити;
☘️ Платиновий авантюрист;
☠️ Червоний мисливець;
☕ Крутецький мега дід!

Та й багато іншого! :D
 

Якщо ви вже читаєте цю книгу, то знаєте, що в Оклейні величезне різноманіття емоцій і багато крутих сцен! 

Якщо ж ще ні, то 15-й розділ ідеально підійде, щоб почати читати! Знаєте, колись один мій друг почав дивитися серіал з останньої серії (він це зроби вивпадково), і тільки потім почав з самого початку XD

Тому буває навіть таке))



Запрошую до історії "Оклейн: Платиновий з Ронуру", адже події та сюжет обіцяють бути багатогранними: від сміху і жартів до драми та жахів!