Завтра завершення

Завтра завершення моєї першої передплати. Тож хто не купив - саме час зробити це перед епілогом)) 

Анотація до книги "Донька зрадника"

Мама зупиняє мене поглядом, холодним і владним, як завжди.
— Тобі доведеться, — каже тихо, але без сумнівів. — Ти — частина цього, і вибору у тебе майже немає.
Я роблю крок назад, відчуваю, як серце б’ється швидше, і розумію: це тільки початок. Сварка, слова, які вилітають, — усе це змішується з тим першим поглядом незнайомця, і я відчуваю, що вже не повернуся до того життя, яке знала раніше.
— Мамо… хто він? — голос тремтить, але я продовжую, рвонута невідомим страхом і розгубленістю. — Хто мій наречений?
Мама глибоко вдихає, її очі холодні, але спокійні, як завжди.
— Марко… — тихо, але без сумніву.
Я застигла. Марко. Лежачий. Інвалід. Мій наречений? Серце почало битися швидше, і відразу — паніка, істерика.
— Ні! — крик рветься з грудей. — Я не можу… Я не можу одружитися з ним!

 

Дякую всім хто читав, купував і підтримував цю історію! 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
"Кохання в овертаймі": 28 глава
— Перелом ключиці. Док сказав, що пів року піде на відновлення. Повернуся у команду ближче весни. — Ми втрачаємо вже вдруге одного з найсильніших гравців команди і я, чорт забирай, поняття не маю, що робити далі. —
✿нова глава "Живий метал. Прокляття крил"✿
Вітаю! Нова глава 36 темного фентезі "Живий метал. Прокляття крил" опублікована. ✿✿✿✿✿✿✿ Я вишкірилась зашипів, показав ікла і відстрибнула в бік. Вчасно, мить і вчувся жахливий тріск, що на фоні нічної
Роздуми.
Скоро історія про Килину, добіжить кінця , і я по справжньому мучаюсь від того що не можу вибрати наступну казку, у мене є ідеї що до Попелюшки та Червоної Шапочки. Але вибрати так складно ) Маю надію що встигну зробити цей
Візуал до 7 глави
— Так, Мартіне, що це за синюватий гібрид? — допитувався він у чергового фермера, тицьнувши пальцем у плаский, схожий на гарбуз плід. — Це місцевий кабачок із перших посадок, схрещений із цукіні, — гордо відповів
Яка ділова жінка ця Лідія...
Після роботи їду до тата додому, щоби погуляти із Шерханом. Планую залишитися там ночувати, щоб не їхати у свою квартиру на інший кінець міста. У принципі, до офісу мені однаково добиратися і з татового дому, і зі свого. Пес,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше