Додано
22.11.26 21:57:44
До закінчення дії знижки 2 години!!! + Промо
НАГАДУЮ:
Сьогодні діє знижка -28% на одну з найемоційніших моїх книг .
Знижка діє лише до 00:00 , тож встигніть придбати її за кращою ціною. В цій книзі є все : і кохання з першого погляду і шалена пристрасть і ніжність і пригоди і сльози і розлука . Емоції на межі.
Тож запрошую!

Ось невеличкий уривок ...
Йду в кінець зали за сумочкою . Не можу повірити, що Давид приїхав за мною . Значить я дійсно йому подобаюсь. Клас! Клас! Клас! Раптом хтось хапає мене за зад і притягує до себе так близько , наче навалюється на мене зверху.
- Ангеліно , ти така гарна... - впізнаю голос Назара - одногрупника Єви , він весь вечір до мене клеївся. Намагаюсь звільнитись , та сили нерівні.
- Назаре , відпусти мене . Що ти робиш?
Раптом Назар відлітає від мене до стіни і починається пекло... Давид , наче скажена тварина налітає на нього і б'є спочатку в обличчя , а потім куди бачить , перетворюючи Назара на відбивну. На нього налітають друзі Назара , яких цей демон просто розкидає по сторонах наче вони набридливі мухи.
- Давиде! Давиде , зупинись! Заспокойся будь ласка . Він же п'яний , ти вбиваєш його. Ходімо звідси. - б'ю його кулаками по спині , намагаюсь відтягти божевільного , та де там...
В якийсь момент він відволікається на мене і лише тоді зупиняється. Хапає мене за руку і швидко виводить з клубу. Садить на байк , сам сідає позаду і ми зриваємось з місця. Швидкість скажена. Сильно замружую очі від страху , та сказати нічого не смію, я досі тремчу і не можу зупинити сльози. Що це було? Хіба це був Давид? Я його таким ще не бачила... Ні! Це був не він. Це був божевільний і безжальний Лютий , якого так бояться на рингу .
Ми заїжджаємо на якусь парковку . Давид підіймається з байка і відходить на кілька кроків. Я мовчки дивлюсь на його спину , здається він ще не заспокоївся. Через кілька хвилин він підходить до мене і дивиться в заплакане обличчя. Підняв руку , мабуть хотів витерти мої сльози , та я різко відхилилась і примружила очі. Я не хотіла , так вийшло , просто ще не відійшла від того , що відбувалось в клубі. Він зрозумів що злякав мене. Відійшов на крок і провів рукою по волоссі.
- Він... Він образив тебе. Він... Дідько!!! Я нікому не дозволю ображати тебе, Ангел.
- Поцілуй мене Давиде. - він не чекав цього , підійшов і ніжно гладить пальцями моє обличчя. Я прикриваю очі від його ніжності . Потім Давид цілує мене настільки ніжно , що я здається зараз розчинюсь і зникну.
- Я кохаю тебе, Ангел. Кохаю з першого погляду, наче божевільний. Наче одержимий тобою. Нікому не дозволю торкатись тебе. Нікому, чуєш? Ти моя! Тільки моя! - я так сп'яніла від його слів , наче випила пляшку вина самотужки.
- Твоя Давиде. Я твоя. - вирвалось само собою, від чого поцілунок з ніжного , перетворився на до неможливості пристрасний і відвертий. Він підняв мене за стегна і притис до свого тіла.
Давид сам зупиняє це божевілля.
- В тебе є плани на завтра?
- Так! Хочу щоб ти обійняв мене зранку і не відпускав до вечора. - він посміхнувся.
- Наші плани співпадаюсь Ангел . Я заїду за тобою зранку . Хочу показати тобі свою квартиру. Що скажеш? - киваю . - Біжи маленька , бо передумаю і затягну в свою барлогу ще сьогодні. - ще раз цілує і я йду в гуртожиток.
Приємного читання!
Солодка ненависть UuA96dFj
Все одно будеш моєю BwydARNp
Бережіть себе і своїх близьких!
Ваша Тетяна Калинова!
Тетяна Калинова
2944
відслідковують
Інші блоги
Мої любі читачі, маю для вас новину! Моя «Русалонька Аніка» отримала фінал. Тепер ви можете прочитати всю історію від першої до останньої сторінки й дізнатися, чим завершилася доля Аніки та чи вдалося їй повернутися
Дорога до центрального району Ореоса зайняла менше пів години на ще одному літаючому авто. Все відбувалося так швидко, що мені почало здаватися, ніби Коул вирішив якнайшвидше мене позбутися. І лише ця думка отруювала мені
- Пане Гординський, ви надовго до нас? - запитала я, не розплющуючи очей. - Рамір. - сказав він. Від його імені в мене чомусь серце калатнуло, ніби воно щось для мене означало. - Дуже приємно. - сказала
Змінилася обкладинка до мого любовного фентезі “Коли оживає камінь” Це історія про Анну, яка потрапила у книгу, яку читала. Їй відомий сюжет, проте події почали розвиватися не так, як повинно бути. Дівчина опинилася
Всім привіт! Почну з того, що я трохи засранка)) Бо останнім часом катастрофічно не встигаю приділяти достатньо уваги одразу двом книгам — «Темряві на двох» та «Прокляттю Марени». А тут ще й нова GTA провокує
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩиро дякую за подарунок (Все одно будеш моєю)!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати