Тим, хто про мене вже забув - нагадую)

Я - Саунді. Пишу книгу - ТИГРА НА ВОЛЮ.
Обкладинка:

Анотація:

"В один день все покотилося вниз.
В пітьму.
В невдачі.
В пекло.

Але іноді.... Знак свободи звучить як стукіт, як шепіт, як....
Вибух.

Історія життя, яке буквально опишеш: "Із бруду та в князі... І назад".

Але все почалося... раніше."

І сьогодні виходить другий розділ:
БУВАЄ Ж ТАКЕ...

 

Невеличкий спойлер: Ліналі сьогодні буде цікаво)

Буду дуже вдячна за підтримку, прочитання та конструктивну критику)

Дякую за увагу!✩

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Камієць
17.01.2026, 22:12:59

Ох ти ж. Пропажа повернулася.

Вітання)

Показати 4 відповіді
Ірина Камієць
18.01.2026, 08:19:33

Саунді, Нема за що!

Як же про Вас забути!..

Саунді
17.01.2026, 22:29:33

Ростислав Щуренко, Якщо нагадати,то ніяк, правильно) Дякуюю)

Інші блоги
А у вас було таке?
Привіт, друзі! Хочу розповісти свою історію. Як ви знаєте, я не писала нічого 18 років через мамині слова, що це, м'яко кажучи, повна дурня і я ніколи нічого не зможу написати... ​Ну, досить про це! Тепер розповім історію, яка
Недільні приємності!
Вітаю, друзі) Сьогодні неділя, а це означає, що у мене є для вас гарні новини) Перша. Вийшло оновлення до книги БІЛЬШЕ, НІЖ КОХАННЯ. Там у нас з'явилися перші ревнощі. Та є питання: чи можуть вони взагалі виникати
Продовження Зачарованої крамниці
Емілі здивовано дивилася на дзеркала, а потім запитала Діну, що це означає, і Діна пояснила, що це не звичайні дзеркала, а проходи, які з’явилися тепер, коли крамниця більше не утримує чужих речей і спогадів, після чого
Від кого мали підтримку?
Мені цікаво, як у вас було з підтримкою вашої творчості з боку батьків. У мене були чудові батьки, але вони ніколи не раділи і не підтримували моє бажання писати. Ну може хіба що в молодшій школі, коли вчителька на батьківських
Ми вже наближаємося до завершення
‎Це той момент, коли я хочу запросити до історії тих, хто ще тільки придивляється до книги. ‎Попереду залишилося зовсім небагато розділів. Ми вже майже біля фіналу історії Лади та Дмитра. Історії про заборонений потяг,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше