ЛІтописи Вогню - чому варто прочитати?

На сьогодні саме ця книга знаходиться у моїх рекомендаціях. І не лише тому, що її написав я та хочу познайомити з нею більше читачів (то так, але це секрет), а тому, що на це є кілька причин (попередження: може бути довго):

1. Епічне фентезі, де щось пішло не так. Лицарі білого міста - це світ, де добро і зло зійшлись у кривавій та затяжній війні. АЛЕ. Добро не таке вже й добре, а Зло, хоч і погане, але не абсолютне. Немає чіткої межі між чорним та білим.

2. Історія без головного Героя. Якщо Ви вже ознайомились із сюжетом Літописів, думаю погодитеся, що тут немає головного героя. Так, сюжет обертається довкола кількох персонажів. Але назвіть мені того, хто є абсолютним стержнем сюжету. Мені направду цікава Ваша думка. Вважаю, що в такій глобальній події як війна в принципі не може бути одного, двох чи п'ятдесяти героїв. Героями є всі, хто боровся і продовжує боротьбу, хто не здався і не скорився, хто не зрадив, а залишився вірним.

3. Антигерой. А ось тут все нормально, Ер-Дівон - безперечний злочинець. От тільки він теж шукає відповіді на питання "Чому?", а ще, як на Вашу думку, кого він сам вважає своїм найбільшим супротивником?

4. Старі знайомі та чарівні незнайомці. В Літописах вогню Ви не лише зустрінете добре знайомих драконів, магів, ельфів і інших звичних істот, але й познайомитеся з унікальними для Землі вітрів расами: Дітьми Лотоса, Титанами. Ви подорожуватиме звичними ланшафтами і зустрічатимете знайомі краєвиди, але також потрапите в зони, де закони природи діють інакше.

5. Непроста магія і окрема мова. Магічний світ неможливо повністю структурувати, але шанахші спробували це зробити. Вдалося їм чи ні, судити Вам. А мова - древня і таємнича, принесена на Супутник з іншого космічного тіла - планети, довкола якої він обертається. У книзі є багато складних термінів, але думаю це не завадить Вам насолодитися сюжетом.

Чому Не варто читати Лицарів Білого міста? Буду відвертим, це Перша книга циклу "Літописи Вогню", а її продовження ще не готове.

Таємниця. На останок, хочу поділитися зі своїми колегами-письменниками, котрі досі сумніваються чи бояться. Не бійтеся, а творіть! Літописи вогню - це приклад праці довжиною в....16! років!! Звісно, це не означає, що я справді так довго писав дану книгу, зовсім ні!  Але перший рукопис на 100+ сторінок і 20+ розділів з'явився в далекому 2009 році. І спочатку книга була двомовною.Та я ніколи не сприймав захоплення письменництвом серйозно. А тому рукопис довго просто займав місце на ПК. Деколи я намагався щось там ворожити із цим, але лише у 2024-2025 роках я дійсно взявся за книгу серйозно. Чи щось із цього вийшо, оцінювати Вам.

Приємного читання і гарних вражень.