Happy New Year?

Привітик, мої любі!?

Для початку хочу подякувати ВСІМ ВАМ за присутність тут, на платформі Букнет, разом зі мною. Ви мене мотивували навіть в моменти "неписання" і думок "до біса все, давай спочатку". ДЯКУЮ ❤️ 

Окремо дякую авторам, які писали теплі слова і поради ?, мені, як початківцю, все було дуже цінно і приємно. ДЯКУЮ ?

І третє ДЯКУЮ Богу за те, що допоміг мені писати тут, попри все:)

Цей рік був непростим для кожного по-своєму, але не варто забувати і про такі швидкоплинні, але щасливі моменти, вони тримали всіх "на плаву".

Нехай у новому році все зміниться в кращу сторону, нехай нарешті буде мир і нехай збуваються всі ті бажання, які будуть загадані під бій курантів!!!

Всіх з Новим роком, з новим щастям!

Обіймаю, Ваша Ягода ???

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тая Бровська
31.12.2025, 23:03:04

Дякую! З Новим роком! Щастя, здоров'я та невсипущого щедрого Муза! Миру та добра❤️❄️

Ягода
31.12.2025, 23:09:20

Тая Бровська, Дякую! Множу на два і бажаю Вам;)

Інші блоги
☯️ Стабільність і хаос (оновлення Порталу) ☯️
Поки в «Порталі у Гріх» читачка командує хлопцями, щоб розгребли свої мужицькі скарби, виявляється, що одного дня недостатньо, аби прибрати весь цей безлад. Ну, хто б сумнівався. Ми на власні очі бачили те звалище. А
Закінчення книги !
Фінал є ! Ця книжкова пригода розтягнулася в 40 розділів, які я написала протягом 10 місяців. За цей час стара історія з шухляди отримала нове дихання у вигляді нових героїв та пригод ! До звичних злодійських справ додалася
Знайомство
Привіт! Я Анастасія. Нарешті вирішила дописати історію, яка вже 6 років не дає мені спокою. Колись я просто почала її писати, а тепер хочу нарешті дізнатися, чим вона закінчиться.
Що робити якщо готелю немає?
Я зітхнула, поправила на носі сонцезахисні окуляри й штовхнула важкі двері крамниці, за якими дзенькнув старий мідний дзвіночок. За прилавком, серед пірамід із консервних бляшанок, рулонів плівки та мішків із комбікормом,
✨знайомство з першим чоловіком...
...чи буде таке вже вдале? Та я і ступити кроку далі не змогла. Мов ураган на мене налетів чоловік, піднявши на руки, і закружляв в повітрі. Щаслива посмішка світилась на його обличчі, мимоволі змушуючи посміхнутись і мене.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше