Новий розділ. Суд Інес.

Елевонда. Останні розділи у цьому році закривають арку з Інес і дозволяють Брі зрозуміти, як виправдати її маму в реальності Академії Сновидінь. ( Щодо реалістичності суду не впевнена) 

Невідомий номер. 

Знову. Вони у мене не викликали хороших спогадів, але все ж завагавшись лиш на мить я прийняла виклик. 

– Брігель Амаль слухає. Хто це? – стараючись тримати тон рівним і впевненим відповіла я. 

– Це Фінеас, у мене є для вас хороші новини. Можете зараз підійти у мій офіс? – запитав він.  

– Так, авжеж, – швидко відповіла. 

– Тоді до зустрічі, панно Брігель, – сказав він, завершуючи розмову. 

– Я знайшов ключові докази і Інес буде виправдано. 

– А Інгрід? – запитала я, наче мимохідь і приховуючи надію в голосі. 

Чи можна виправдати мою маму насправді? 

Він важко зітхнув, його очі потемніли і відчувалося, що слова даються йому важко. 

– На жаль ні. Усе залежить лиш від Елері. 

– То ви знаєте її? – запитала з цікавістю. 

– Авжеж, – усміхнувся він. 

А я відчула, що уся ця ситуація мене насторожує.

– Так, – відповів він на моє питання, – вона була непоказною дівчинкою, завжди зі всіма ввічливою, але замкненою. Мало говорила, але допомагала іншим. А от зовнішність узагалі не можу пригадати. Тільки пальто її чомусь запам'яталося. Вона просила про допомогу. Вона казала, що тільки я можу це зробити. 

Я сіла на крісло перед трибуною і окинула оком тих, хто мали бути проти мене сьогодні. Прокурорів було двоє – старший чоловік з дещо неприємною зовнішністю і надто гострим поглядом від якого стало не по собі. 

Жінка здавалася добрішою на вигляд, але зовнішність могла бути оманливою, зважаючи на слова дядечка. 

Інгвар Дюшель і Шелла Морен, могли витрясти усю душу з тих кому задавали питання, бо робили це так, що навіть, якщо невинний – повіриш у те, що скоїв злочин. Страшні люди. 

Повернулася назад, де сиділи позивачі. І важко зітхнула. Здається цей суд зібрав усіх тих, хто має зуб на Фінеаса. 

Овнер дель щось там, бо його прізвище я так і не змогла запамятати, настільки важко його було вимовити. Отже цей чоловік був давнім недругом дядька. Ще з академії вони готові були в буквальному сенсі вбити одне одного, а в майбутньому їхні битви стали на рівні закону. 

– Ваша честь, – цього разу це був адвокат Овнер, – дозвольте допитати свідка. 

– Дозволяю. 

Я здригнулася, але спокійно дивилася на нього, коли він підійнявся зі свого місця і підійшов до мене. На його губах застигла неприємна посмішка, наче він вже наперед був переконаний у своїй перемозі. Перетопчитеся. Я зроблю усе, щоб виправдати маму, принаймні у одній з реальностей. 

Я більше не боялася. Рішуче дивилася йому в очі без жодної краплини страху. 

На коридорі дихати стало легше. 

Дядечко був розлючений і здавалося хотів спопелити мене поглядом. 

– Ти здуріла Брігель!? Якого милого ти витворяєш!? Вже зовсім не важлива справа стала, чи що!? – і ще з безліч нецензурної лексики від якої я б хотіла провалитися під землю. 

– Ви не попередили мене про фотографії. Чи точніше, що там на них зображено, – перервала його я холодно. 

Він замовк і глянув на мене уже більш спокійно. 

– А що з ними не так, – не зрозумів він, – просто Інес, – хоча, мабуть хотів назвати її Інгрід, зважаючи на коротку паузу.  

Я похитала головою і розповіла, що бачила. 

– Вибач, не знав. Але тепер справа ускладнюється, Брі. І ми повинні зробити усе, щоб виграти. 

– Я спробую. Я досягну цього, – твердо відповіла. 

– Ваша честь, – повільно підвівся зі свого місця Фінеас, який виглядав напрочуд розслаблено, наче все склалося саме так як він того хотів, – у мене є ще один беззаперечний доказ. Лист Елері у якому вона просить вибачення у леді Верфольмі за те, що підставила її, – він промовляв слова з паузами, бажаючи насолодитися ефектом, який точно викличуть його слова. 

Я подивилася на нього вражено і з полегшенням. Цікаво це правда і навіть не підроблений, але тоді чому...Хоча здається я вже знала відповідь на своє питання. Поки Морфей залишається на волі моїй мамі безпечніше у в'язниці. Якби дивно це не звучало.

– Дозволяю надати, – здається навіть суддя не очікував на такий розвиток подій. 

– Леді Інес Вельформі визнається невинною. Справу закрито. Наступна №31\14\09 К...

Я завмерла на місці. Не було ні радості, ні полегшення лише втома. Здається слова лунали десь здалеку і я не до кінця їх розуміла. Виправдали? Тепер вже точно? Тепер вже направду? То я можу йти? 

Відчувала як мене огортає втома. 

Небо було як завжди сіре, та вперше за довгий час я відчула спокій, коли вийшла на вулицю. Зачекай, мамо, ще зовсім трохи і я виправдаю тебе і в нашій справжній реальності. 

Зачекай сестро, ще трохи і ти будеш вільною. 

Просто зачекайте на мене. 

Телеграм канал.