Доброго часу доби. 

Я не планувала писати цю публікацію, вона, як і в принципі половина речей, які я роблю у цьому житті, народилася імпульсивно. Так само імпульсивно, як у мене з'являлося бажання видалити цю сторінку... Ой. 

Якщо говорити про мої підсумки 2025 in general - можна сказати, що це найпродуктивніший рік в моєму житті ever. Я (зараз буде хвилинка слави) закінчила школу, склала НМТ, поступила до університету, ідеально склала сесію, будучи першою у рейтингу групи, знайшла роботу, маю стабільний дохід, завела багато нових знайомств, стала впевненішою у собі (хвилинка слави закінчилась). Проте було б надто дивно, якби всюди все було completly good, тому, коли говорити про мою письменницьку діяльність, то її частина плавними темпами пішла в нікуди. Я все ж продовжую писати, зараз, до прикладу, активно працюю над своєю книжкою "Поцілунок перед правдою", з кінця серпня активно публікую нові глави, але є одне "але", яке неодноразово пригнічувало мене. Я втратила актив і аудиторію. Повністю. Just completly. І їжаку зрозуміло, що актив потрібно підтримувати, проте я проміняла його на вступ в університет. Замість письма я вчила English, плакала над математикою і зубрила дати з історіії. Я щаслива навчатися зараз на бюджеті, на омріяній спеціальності, у залюбленому ЗВО, проте відверто кажучи, мені шкода втраченого активу та аудиторії. Іноді це змушувало мене відчувати як автора-помилку, якому взагалі не варто було починати писати, іноді я не хотіла писати взагалі саме через це - через відсутність читача. Іноді хотіла видалити сторінку, причому серйозно замислювалась над цим. Проте зараз я зловила новий прилив натхнення, працюючи над поточною книжкою, тому схожі думки відступили. Тримаю Калліопу за волосся біля свого робочого місця ахахааах. Мені досі є ніяково заходити на цю платформу, публікувати блоги, чи коментувати щось. Якось так. 

Трохи сумні підсумки вийшли, але що поробиш :_)

Усіх обіймаю :)