Доброго ранку! 

Сподіваюсь, у вас все добре. :) До Нового року залишилось зовсім трошки і я намагаюсь встигнути все. Вже увімкнула новорічний девіз:

Дедлайни горять, часу зовсім обмаль.
Рік черговий за двері знов виходить.

Перше, що я зробила зранку (ну, після гарного сніданку і рятівної чашечки кави) — нарешті написала новий розділ "Відновлених". Хто чекав — заходьте почитати.

— Я не розумію… Що відбувається?

— Я теж тебе рада бачити, Кілліане, — я теж зробила крок назустріч і міцно обійняла друга.
Кілліан теж обійняв мене, але вже за мить відступив і уважно оглянув, ніби шукав, де ж тут помилка. Його погляд ковзав по обличчю, руках, плечах, ніби він намагався знайти шов, тріщину або щось, що пояснило б неможливе.

— Що… в біса… відбувається? — повторив він своє питання.

— Джулз трохи нашаманила і я знову з вами, — я широко усміхалася, спостерігаючи за розгубленістю Кілліана. Мені було складно стримати сміх, бо ця розгубленість була надто щирою і по-домашньому теплою.

— Ти… зомбі? — видав ошелешений Кілліан. 

Читати: "Уламки цивілізації. Відновлені" .

Оновлення інших книг вже на черзі. Зараз зроблю собі чаю і подумаю, що далі писати: "Академію Фейлім" чи "Академію Мірравель".

Запрошую до моїх соцмереж (там візуалізацій більше, є відео до книг, а ще є всілякі приємності до свят):

✨ТГ-канал про мої книги

✨Інстаграм

✨ТГ-канал з обкладинками й артами

✨ТікТок