Травми, рани, збиті ноги та розірваний зошит

 

"...Лера не відповідала, намагаючись віддихатися після бігу швидше, ніж на стометрівці в школі. Благально дивилася на батька, переступаючи на збитих до крові брудних босих ногах.

– З тобою все гаразд? - Стривожено ступив до неї тато, витяг руки й знов опустив, не наважуючись торкнутися майже голого тіла дорослої дочки. Вона похитала головою, кусаючи губи. Легені досі рвало без повітря, у горлі дерло. 

- Хто?!!

- Вовка, - ледь вимовила вона й розплакалася несподівано для самої себе. Адже ніколи не плакала. Та й зараз заплакала не через зведеного брата, не через зграю малолітніх злочинців за хвірткою. А через зраду Льохи. Коханого, як виявилося, Льохи. Тільки про це не мав дізнатися ніхто. 

Захлинаючись сльозами, Лера розповіла батькові про все, окрім справжньої причини істерики. Починаючи з дня похорону і того, що було за гаражами. Потім про той випадок, коли він виламав двері з гачка до її кімнати, а вона вкусила до крові кривдника. І до сьогоднішнього ранку. Про всі вкрадені пакетики з шампунем, дезодоранти і навіть прокладки та тампони, про побої та щипки, обзивання її зеленоокою товстою жабою, пузатою та сисятою, про підглядання у ванній та туалеті. Про те, як він знайшов її зошити і почав читати вголос посеред шкільного двору, а коли вона спробувала заткнути його й відібрати сокровенне, він штовхнув її прямо в брудну калюжу, а зошит розірвав на листи і розтрусив над її головою. Батько мовчки слухав, білів обличчям, стискав щелепи. Підняв погляд на Елю. 

- Та вона сама його до такого доводила, ходить по будинку вічно напівгола! - Заверещала та. - Подивися, скільки хахалів привела...

- Геть, - спокійно сказав батько."


А я попереджала, що буде брудно. Важко. Темно. 

Чим більше я спостерігаю за дорослими, тим сільніше переконуюсь, хай там як банально воно звучить:

Все починається з дитинства та батьківської родини. Навмисно, ненавмисно, всі наші тривоги, прагнення, комплекси та упередження беруть початок з тих часів. Саме там все пояснюється.

І ось тоді питання - якщо хтось прочитає зпершу "Міленіум", чи буде цікаво читати потім "Давай будем мовчати"? Бо це ж виходить суцільний спойлер, що руйнує всю інтригу. Цікаво. Цікаво.

Та все одно, це, мабуть, найзахопливіша для мене історія, яку я не встигаю записувати, як свого часу найпершу історію про Іру. І в той же час не хочу її закінчувати й прощатися з героями. Там в мене вже десь близько 150 сторінок, і це приблизно половина. Тож залишайтесь. Найцікавіше тільки починається.

З любовʼю, Єва

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дана Новак
28.12.2025, 13:29:42

Ох, поки що не можу не співчувати Валерїї. Усі три хлопці відштовхують на свій лад – і Мишко, що здається найбільш нешкідливим, здається, може поранити чи не найгірше – не так з умислу, а з такої "м'якої аморальності", так би мовити. Якщо один – психопат, як не крути, а інший – просто холодний і бридкий... Йой, сподіваюся, на спойлер це не тягне)

Показати 10 відповідей
Дана Новак
28.12.2025, 22:22:07

Ева Роман, Ахах) Ну бо ж це гріх – пити солодке, закушуючи солодощами)

avatar
Лана Рей
28.12.2025, 17:21:02

❤️❤️❤️❤️❤️

Бідолашна Лера, прочитала уривок і згадала шкільні роки (ні, в мене такої жесті не було, але все одно бррр — ненавиділа школу).

Показати 4 відповіді

Ева Роман, Це точно )))

avatar
Кіт Анатолій
28.12.2025, 13:49:36

♥️♥️♥️

Інші блоги
❤️знижка на кримінальний еро-роман❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, сьогодні діє знижка на мій гарячий роман В обіймах Анубіса❤️ УРИВОК: ​— О, ні, — вуста затріпотіли, а в горлі зненацька оселилася пустеля — настільки воно пересохло від
Академія мольфарів. Чарівний візуал
Академія мольфарів (читати безкоштовно) Фейсбук - більше про книги, паперові книги Телеграм-канал - більше візуалу — Лора, чого ти похмура така? — штовхнула її ліктем Ромелія. — Ох, дивись, пан Теодор
Флора Ока Орі
Флора Ока Орі переливалася глибокими червонуватими, бордовими й насичено-синіми відтінками. Самі рослини анітрохи не скидалися на звичні мені земні чи геліоські дерева або кущі з жорсткими гілками — будь-яку тверду
Світ без справедливості. Скоритися чи протестувати
Я не хочу писати чергове «простирадло» про те, як мені не щастить. Це було б дивно, коли ти проживаєш третій, завершальний акт свого життя. Тому скажу коротко: моє «Фе!» Здавна я не вважаю Букнет платформою самвидаву.
Романтичний детектив: новинка! Повний текст!
Підтримайте, будь ласка, мою новиночку - продовження)) На сайті вже ВЕСЬ ТЕКСТ! ⭐На дні почуттів⭐ Вони познайомилися на теплому морському узбережжі… Минуло більше року. Саші здавалося, що вона забула Віктора і той
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше