Вітаю, мої "сяючі діамантики"!

Свята - святами, але і про оновлення творчої сторіночки теж забувати не слід, адже хтось же все таки читає і чекає нові розділи, тому... Ловіть 82-ий та 83-ій розділи фентезі "Дракон відлетів на світанку" https://booknet.ua/book/drakon-vdletv-na-svtanku-b437737, де головні герої Леда і Теодор вже і весілля справили, і посваритися встигли та і знову помиритися... Їм би на коронацію організувати пишне святкування і урочистості всілякі та і день-ніч насолоджуватися одне-одним, але... Тут зараз будуть !спойлери!, тому читайте краще все самі ;)

"Мені довелося помучитися, щоб протиснутися у вузьке заглиблення у стіні та примоститися поряд на холодному мармуровому сидінні. Не зважаючи на протести дружини, я міцно обняв її за плечі і сказав, пригортаючи до грудей:
– Дивна ти, Ледочко: Летицію прогнала і сама мене залишила… Мені, знаєш, самотньо на такому великому подружньому ложі.
Смикнувшись в моїх руках принцеса сердито прошипіла:
– Якщо сумуєш за нею, то можу підказати, де її знайти!
– І де ж? Сподіваюся, не у похмурій холодній темниці, прикуту ланцюгами до вкритої павутинням і щурячим послідом стіни.
– Я спершу думала над цим, – всміхнулася крізь сльози Леда і шморгнула носом, – але потім вигадала для неї інше покарання.
– Завжди знав, що у тебе добре серце. То вона у темниці, але не прикута ланцюгами?
– Ні, але я знайшла для неї гідне заняття до самого ранку!
– І якеееж?..
– Доглядати за моїм садом.
Я ледве стримався, щоб не пирснути сміхом, а тоді вдавано скрушно похитав головою:
– Отакої: це ж ти, Ледочко, навіть не стала королевою, – а вже так жорстоко караєш підданців. Що ж буде, дівчино, коли ти сядеш на трон?
Принцеса нічого не відповіла, ховаючи обличчя у мене на грудях..."