Іноді ми пишемо не для того, щоб нас прочитали, а для того, щоб не зламатися.
У моєму житті був період тривалістю у півтора року — час важкої депресії. Саме тоді, щоб врятуватися, я почала писати книгу. Спершу вона планувалася як легке фентезі, але в процесі я написала понад сто глав і зрозуміла: ця історія набагато реальніша за будь-яку магію.
Вона стала лякаюче автобіографічною. Я побачила, що у моєї головної героїні мої звички мислити, приймати рішення, влипати в історії та навіть притягувати до себе людей певних типажів. Перечитуючи ці рядки, я ніби дивилася в дзеркало, яке неможливо обманути.
Ця книга так і залишиться на моєму Google-диску. Вона не для публікації, бо занадто сильно «вивертає душу». Але саме через неї я прийшла до найважливішого висновку.
Я зрозуміла: навіть якби у мене випав шанс прожити життя заново, я б вчинила точно так само. Кожен мій вибір, навіть той, що здавався помилкою, на той момент був найкращим із можливих. Написання книги допомогло мені знайти ключ для виходу з депресії — бо у кожного він свій.
У моїх чернетках зараз понад 30 ідей для нових сюжетів. Але та, «секретна» книга на сто глав, назавжди залишиться моїм фундаментом. Бо перш ніж написати бестселер для світу, треба написати книгу, яка врятує тебе саму.
А які інсайти отримали Ви від свого першого досвіду написання книжок, і чи є такі якими Вам би хотілось поділитись ?
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТрохи шкода, що Ви зізналися. Адже Ви могли викласти свою книгу і ніхто б не дізнався, що вона про Вас. А тепер зробити це буде набагато складніше. Хоча я переконаний, що з часом, Ви будете готові до цього. Звісно оголити душу перед іншими важко і дуже страшно. Але такий текст зазвичай максимально щирий та живий :)
Magister Animarum, Я переконаний, що знайде :)
Мій перший текст теж був ліками для душі, тому розумію))
Успіхів вам ✨
Magister Animarum, Дякую ☺️
Навзаєм ❤️
Цікаво подивитися на написане автора ми з такого ракурсу.
Тарас Поліський, Мені здається, що щирість — це єдиний спосіб створити справжній зв'язок із читачем. Коли ми знімаємо маски «ідеальних авторів», залишаються живі люди, і це найцінніше. Але, думаю, у багатьох авторів у шухляді лежить чернетка, яка через свою граничну щирість так ніколи і не побачить світ. І, можливо, це правильно — бо деякі тексти мають залишатися лише нашими "ліками", надійним фундаментом, на якому ми будуємо вже інші, відкриті світу історії
Творчість - найрезультативніша психотерапія, я вас розумію. Багато хто прийшов до неї саме рятуючись від чогось. Бажаю вам продовжувати, втілювати інші ідеї і ділитися ними з нами))
Дієз Алго, Ви абсолютно праві. Іноді папір (або екран монітора) — це єдиний «слухач», якому можна довірити все без залишку. Дякую за підтримку, нові ідеї вже поступово набувають форми!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати