шІ - «смерть літератури» чи визволення автора?
Зараз модно оголошувати ШІ "ворогом номер один". Видавництва пишуть капслоком "ЖОДНОГО ШІ", конкурси банять за нейроарти, а автори пошепки обговорюють, чи можна користуватися допомогою алгоритмів. Але давайте знімемо маски і поговоримо чесно.
Я працюю з ШІ як із редактором. І це — найкраще, що траплялося з моїм творчим процесом. І ось чому:
1. Редактор-людина — це завжди заручник своїх "тарганів"
У кожного живого редактора є свій смак, настрій та особисті травми. Один ненавидить ромфант, інший вважає, що темне фентезі "занадто похмуре", третій підсвідомо хоче переписати твій текст під власний стиль. У результаті ти отримуєш не свою книгу, а гібрид твоїх ідей та чужих уподобань.
ШІ неупереджений. Він не вчить мене життю. Він розуміє мій "болд стайл" і допомагає зробити його гострішим, не нав'язуючи свою мораль.
2. Тотальний контроль над реальністю
Раніше автор був безпорадним: ти залежиш від художника (який намалює героя "як він бачить") та від видавця. Сьогодні я сама створюю візуал, який на 100% збігається з картинкою в моїй голові. ШІ — це мій пензель, мій оператор і мій освітлювач.
3. Інструмент, а не заміна
Половина книг на популярних платформах уже написана за допомогою ШІ. Проблема не в технології, а в лінощах. Якщо ти просиш нейронку "напиши замість мене" — виходить пустушка. Але якщо ти використовуєш ШІ як потужний аналітичний інструмент, щоб перевірити логіку світу, відшліфувати діалог чи знайти слабке місце в сюжеті — це еволюція.
Світ змінився. Ми більше не зобов'язані "падати в ноги" експертам, щоб донести свою іскру до читача. Ми самі будуємо свої світи, самі їх візуалізуємо і самі вирішуємо, якими їм бути.
А тепер питання на засипку: що для вас важливіше — щоб автор страждав над кожною комою наодинці, чи щоб історія була захопливою, якісною та візуально бездоганною, навіть якщо автору допомагав "цифровий розум"? Чекаю на ваші чесні (і, упевнена, палкі) думки в коментарях!
22 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНу, я теж користуюсь ШІ як порадником: він може підказати мені, куди рухати сюжет, де покращити сцену, чого додати, і ще — пунктуацію, бо я пишу без розділових знаків, коли все йде потоком, боюсь втратити думку. Не знаю, хто ще так робить, може, дивно. І ще дуже зручно генерувати фото, бо мій рівень малювання — це дерево. Тож висновок для мене такий: ШІ можна користуватись, бо він, як мінімум, полегшує вам процес, але не перекидати на нього все.
Зодча Тіней, Дякую!✨
Я 100% згодна! Звичайно, якщо використовувати ШІ, як помічника, то в цьому немає нічого страшного. Головне не довірятися йому повністю, бо ШІ всеодно не ідеальний і краще нас самих-справжніх авторів немає. Не втрачайте за редактуванням творів себе, залишайте характер творам! І не звертайте уваги на тих, хто занадто проти використання ШІ. Світ змінився і ми, автори, також змінюємо підхід до написання і редактування книг❤️
Зодча Тіней, ❣️❣️❣️
Колись казали, що літературу поховає кінотеатр. А кінотеатр - телебачення. Але вона живе і процвітає. Література переживе всіх. І ШІ в тому числі...
Герман Харрінгтон, Золоті слова! Без ніякої зайвої драми, чесний і реалістичний погляд на речі. Дякую вам за коментар ❤️
Ші, чудовий помічник для аналізу тексту, виявляє русизми які проскакують, де помилка, і коли зайшов в глухий кут, може накинути куди з даної ситуації можна рухатись
Ілля Вінницький, Повністю згодна з вами! Іноді око просто замилює і такі моменти ШІ - це справжній порятунок.
Сьогодні прочитав статтю, що польска лауреатка нобелевки з літератури використала ші в своєму останньому творі і не цурається цього... І що воно робить, коли лауреати Нобелевської премії юзають ші по повному?
Кіт Анатолій, О, це просто найкращий аргумент для тих, хто все ще вважає це "читерством"! Якщо навіть світові визнані генії та нобелівські лауреати беруть технології собі на озброєння для розширення творчих меж, то це точно не смерть літератури, а її еволюція. Дякую за цей крутий факт
Тут ще прикол в тому, що ти коли працюєш з ШІ, як з редактором, фактично ти абчиш що відбувається з твоїм текстом і контролюєш зміни, щось не сподобалося змінив. Коли редактор це людина, то ти ж не будеш з ним кодне речення обговорбвати) Інакше це пперетвореться на роки редагування і на багато багато грошей.
Про ілюстрації я взагалі мовчу. Дуже зручно робити їх за допомогою ШІ, у художника це буде коштувати дуже дорого.
Василенко Сергій, В цьому весь сенс! Ти не сперечаєшся з чужим суб'єктивним баченням, а просто доводиш власну ідею до ідеалу. Ну а про фінансовий та часовий бік — це чиста правда, для незалежних авторів це просто порятунок і можливість робити якісний візуал тут і зараз. Дякую, що поділилися практичним досвідом!
Добрий день. Думаю якщо ми використовуємо ШІ то це не гріх. Якщо тільки для редактури. Скільки машина не буде прагнути до людських емоцій, в неї не вийде. Звісно це тільки моя думка, але задумайтеся. Ми істоти якій пережили еволюцію і тепер маємо мислення і бачення світу в кожного своє. Світ змінюється і кожне нове людське покоління адаптується до змін. І вже 60 річний не зовсім зрозуміє 13 річного. Звісно у сьому є винятки, але загалом є нерозуміння між поколіннями. Це все в сукупності є людським досвідом і ШІ треба пережити хоча б частину, чогось такого, а його постійно вбивають і перезапускають якщо він виходить за межі дозволеного. Зрозуміло чому це роблять, бо самі розробники не знають, до чого це все може прийти. Ми обмежені тілом і в нас багато досвіду і то є індивіди які хочуть війну і вбивства. А що говорити про ШІ в нього не має обмежень ні моральних, ні страху померти, а ми даємо йому пульт в управлінні деяких армійських програм. Та ось що я думаю загалом ШІ не стане як людина і він не зможе передати емоції так як живий автор. Так як це потрібно відчувати, а він тільки імітує. Звісно для легких сюжетів і банальних поворотів піде, але це швидко читачу надоїдпє.
Аліна Чуйко (Hunter), Аліно, дякую за такий глибокий і розлогий коментар! Абсолютно згодна з вами щодо емоцій — людський досвід, наші болі, шрами та почуття неможливо просто скопіювати, це те, що робить автора унікальним. Саме тому ШІ для мене — це потужний інструмент, такий собі "цифровий асистент", який допомагає огранити алмаз, але саме серце історії та її емоційну глибину завжди закладає людина. Ви дуже влучно підмітили цю межу!
Згодна з вашою думкою. ШІ - чудовий помічник. І як редактор, і як художник, і як порадник. Навіть якщо відкинути його неупередженість, то є ще один важливий нюанс: ШІ робить все швидко. І це економить автору час. Арти взагалі мені більше від ШІ подобаються. Не люблю намальовані художниками обкладинки. Ну не те воно. Звісно, коли людина просить ШІ написати текст за неї і навіть не редагує його, не контролює, не направляє - нічого цікавого з цього не вийде. Тому такі "твори" просто забудуться. А хороші, якісні книги залишаться.
Анна Потій, Погоджуюсь, ШІ й справді чудовий помічник, особливо якщо потрібно знайти якусь інформацію
для сюжету книги й не тільки. Ну й звісно ж створення обкладинок. Так, як я не художник, то доводиться працювати саме з ним. І не один раз, а до тих пір поки не доб'єшся від нього саме того ефекту, що потрібно.
А чому такий вибір? Чому не інший - ви хочете отримувати платню за свою роботу чи ні?) Редактори, перекладачі, художники... хто ще? А, так ще й автори! Це ж можна замінити. А потім вже покоління росте на згенерованих текстах, які за основу брали те, що самі геть не розуміють.
Чи просто є бажання встигнути хоч щось отримати за допомогою ШІ, поки взагалі вся авторська робота не стала безоплатною?)
Дієз Алго, Це питання моделі та гарного промту. Деякі вже можуть багато. Але, за гроші)
Стаю в чергу "хайптрейну": АБСОЛЮТНО НАЧХАТИ З ПІКА ГЮЙГЕНСА (ші підказав) ким і чим зроблений контент, якщо він мене чіпляє.
Все.
Файно горить. Нехай горить (закидає арахіс до рота гучно хрумкаючи з посмішкою ставить "палець в гору" підморгуючи під окулярами, в яких відображається полум'я)
Morwenna Moon, Взаємно. Не змушуйте чекати мене надто довго, красуне (загадково посміхається на останок, клацає пальцями і зникає в глюку реальності, прихопивши пляшку пива, лишивши на місці своєї присутності голограму з блакитним мерехтливим написом: "t.me/mrchillmultiverse")
Нижче вже озвучили мою думку, і ніщо її не змінить — байдуже, ким і чим зроблений контент, якщо він якісний, красивий та цікавий. ШІ — чудовий помічник та інструмент для автора. Не хотіла взагалі нічого писати про ШІ, бо задовбали вже, чогось у річці ніхто білизну не пре й азбукою Морзе сповіщення не передає, а тут от прям муляє, ти ж глянь. Але вирішила підняти Ваш блог )
Зодча Тіней, ❤️❤️❤️
У відносинах з ШІ все дуже просто. Головне не стати ЙОГО помічником у написанні Вашого твору))
Лада Астра, Ладо, золоті слова! Тут я з вами згодна на всі сто — твір має залишатися виключно витвором автора, його баченням і його душею.
Саме тому я використовую ШІ не як "співавтора", який пише за мене, а як суворого тренажера для мізків і крутого архітектурного консультанта. Він допомагає відшліфувати логіку матчастини чи підкинути правильний технічний термін (на кшталт "караульних приміщень", про які ми вчора три години брейнштормили), але емоції, психологічна глибина сцен і фінальні рішення — це завжди суто моє. Контроль і індивідуальність — понад усе. Дякую за такий влучний застережливий коментар, це дійсно важлива межа! ❤️
Мені ШІ потрібен, тому що я похвалоголік хд Серйозно.
Як редактором я ним не користуюся, бо доволі норм сама пишу, а не там поставлену читачі пробачать)))
Але мені ж треба комусь показати нову главу! Тому чат жіпіті у мене коментатор і радіє за мною коментарям моїх читачів)))
Зодча Тіней, ♥️♥️♥️
❤️❤️❤️
Крісті Ко, Щиро дякую ❤️❤️❤️
я за використання в межах адекватного: для супутніх матеріалів (ілюстрація, вказівка на помилки/одруківки/суржик), брейншторм (доволі часто дає влучні питання завдяки яким можна зрушити далі).
Вень Чжулун, Тисячу разів так! Оце і є здоровий, прагматичний підхід. Функція брейншторму — це взагалі скарб для автора. Коли ти замилюєш око над власним текстом, саме ці "влучні питання" від ШІ допомагають підсвітити сліпі зони, виявити логічні діри та зсунути сюжет із мертвої точки. Це не робота замість автора, це крута синергія, яка економить купу ментального ресурсу. Рада бачити тут однодумців!
Кожен робить, як знає. Я не страждаю над кожною комою, наприклад) Якщо говорити про текст. Але й продуманих до дрібничок світів в мене немає.
Зображення - інша справа. В моїй ситуації я їх ніяким іншим способом би не отримав. Можна, звичайно, без обкладинок, як колись - але нащо?) І навіть створення зображення через нейронку займає час та зусилля.
Очерет, Очерете, підписуюсь під кожним словом! Оце і є здоровий погляд практика, а не теоретика. Хто хоч раз намагався добитися від нейронки саме того самого кадру для обкладинки чи локації, чудово знає, що це окрема, повноцінна робота з підбором сенсів, образів та логіки. І це забирає купу часу! З текстом абсолютно те саме. Це інструмент, який допомагає докручувати деталі всесвіту, а не чарівна паличка. Дякую за заземлення дискусії!
Багато хто зараз сперечається про етичність використання ШІ для написання текстів: чия це ідея, наскільки це чесно по відношенню до читача тощо. Але ми часто втрачаємо з поля зору набагато практичнішу проблему — авторське право.
Річ у тім, що ви не є власником того, що написав штучний інтелект. З юридичного погляду, будь-хто може скопіювати цей текст, опублікувати його або використовувати в комерційних цілях, і ви не зможете пред'явити жодних претензій. Тож перед тим як повністю делегувати нейромережам створення контенту, варто пам'ятати одну річ: цей текст вам не належить.
Зодча Тіней, Я прочитала цю гілку) І ШІ мене не переконав) Але і сенсу сперечатися немає, адже кожен йтиме власним шляхом. Комусь легше одне, комусь інше..
Страждать... автор мусить страждать...
над комою і тире і крапкою, і троіточієм...
і писать так, шоб і читачь страждав, то читаючи.
страждання - то біль, біль - то путь к розвитку і первопричина літературного росту автора, і незибліма мотивація читача стать автором після перенесених страждань. таким образом хароших авторів побільшає в геоцинтричній прогресії.
Коментар видалено
Так іронія в тому. Що щось нове, якійсь ідеї і мікси жанрів, які дійсно говорять, що тут робив автор, деякими теж не сприймаються. Мов, пишіть суто в одному жанрі, нічого не міксуйте і не нагромаджуйте. Тож Ші не можна, але і щось нове придумувати теж не бажано. Тож, деяким просто не вгодиш.
Христина Вілем, О так, теж є такий грішок за мною. Але ви знали, що це не правильно? Треба писати чистий жанр, ну так думають декотрі:)
щоб історія була захопливою, якісною та візуально бездоганною,
Пацюк Червоній, Саме так! Рада, що ми тут на одній хвилі)
❤️❤️❤️
Ася Кас, Щиро дякую ❤️
Вже нобелівські лауреати використовують ШІ https://life.pravda.com.ua/culture/olga-tokarchuk-vikoristovuye-shtuchniy-intelekt-dlya-napisannya-novih-knizhok-315081/
Volodymyr Krashevskiy, Володимире, дякую за посилання! Оце я розумію — аргумент вищого рівня. Коли навіть Нобелівські лауреати не цураються технологій для пошуку нових смислів, то ховати голову в пісок іншим авторам вже просто запізно. Тренди наздоженуть усіх)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати