Як вам цей красунчик?))

Завтра опублікую не один розділ, а два. І на то є причина))

Алексіс приготувала дещо цікаве для Дарія і не хочу тягнути до того моменту))

Дарій ледь помітно нахилився до мене.

— І що саме?

— Щось… що тобі навряд чи сподобається, — я дозволила собі легку, загадкову усмішку.

— Або навпаки? — в його очах спалахнув темний вогник. — Щось хтиве?

— Ти занадто самовпевнений, — видихнула я, відчуваючи, як щоки починають палати.

Так, приємне. Для мене.

Я усміхнулася. Проте він це, певно, зрозумів трохи інакше. 

Алексіс точно не забула свого слова і, попри його секрет, не збирається зраджувати власним принципам.

— Попалася, — радісно прошепотів він мені на вухо. 

Я бачила у світлі місяця блиск перемоги в його очах. Так, йому подобалася наша гра. Але він не знав, що це була пастка для нього.

Його груди ритмічно здіймалися, притискаючись до моєї спини. Він жадібно ковтав холодне повітря, змішане з ароматом мого волосся.

Його тіло пашіло жаром. Рука на моїй шиї була гарячою, і цей контраст із морозним повітрям зводив з розуму.

Він дивився мені в очі згори вниз. Але зробити щось більше наче боявся. Або чекав дозволу. 

А я дозволяла йому тримати мене.

 

Запрошую до читання!

У твоїй владі

♥️♥️♥️Дякую всім за ваші коментарі та підтримку ♥️♥️♥️