– Можна запросити вас на танець? – біля неї стояв Ворон,– я можу стати на коліна, якщо не погодишся.

Мовчки подала руку, і пішли в коло танцюючих пар.

Він тримав її руку в себе на грудях, другою притягнув її до себе. Його вуста  торкалися її чола. Вони мовчали. Музика звучала над ними і летіла у вись над річкою.

– Ти дуже гарна,– шепотів у вухо,– пробач мене, я не хотів тебе  образити.

Вона  не відповідала, просто мовчала і слухала як стукають їхні серця.

На майданчик  почав осідати густий туман, відгороджуючи їх від усіх.

Ворон насмілився і поцілував Ліру у вуста.

Вона відхилила голову, не даючи йому захопити свої вуста в полон пристрасті, яка почала огортати їх срібним туманом.

Музика зупинилася і Ліра розвернулась і пішла до своїх друзів, залишивши його стояти самого.

Втікачка. Двоє в тумані.

Якщо це не пройде (музика на майданчику)