Новий розділ. Справжні сни.

Цього разу виставила два розділи Розділ 11. Справжні сни і Розділ 12.1. Зустріч з кураторкою, бо вони за розміром як один звичайний. 

 

Я спала. 

Я розуміла, що це сон, але нічого не могла зробити. Це було дивно, бо не могла згадати, коли востаннє бачила звичайні, а не усвідомлені сновидіння. 

Я знаходилася в академії Суддів і переглядала текст щоденника, але авжеж не могла прочитити жодне слово. Букви розпливалися, а листки розліталися, падаючи на підлогу і перетворюючись на щось жахливе і відразливе. Вони були повністю мокрими і брудними. 

Переді мною сидить кіт сіамської породи. Я завжди хотіла мати саме такого, але не могла собі дозволити. 

–  Злізу не злізу, яка різниця –  таким як я важко вбитися, –  мої вуста закриті, і я розумію, що відповідаю подумки. 

–  Те що сталося уже відбулося, але ти повинна жити заради інших, –  каже він тоном кота філософа. 

–  Не повчай мене, фамільяре. Достатньо уже наслухалася твоїх порад, – вона ображена і обурена, розчарована і зла…на себе. 

Я відчуваю щиру ненависть до самої себе і це неприємно. Хочеться зробити щось чи запитати, але зараз я лише спостерігачка у мене не вийде взяти контроль. 

Та й уже не встигаю.

Події знову змінюються. 

Тепер я біжу коридорами у пошуках ректора.

 

–  Ти прийшла, моя люба Дельфі, –  чую проникливий голос незнайомця. 

–  Так, –  цього разу з мого рота видається звук, а я здивовано дивлюся кудись вперед, де має знаходитися мій співрозмовник. 

“Але ж я Брігель” 

Сіла у крісло напроти неї, простягаючи щоденник з записами. На відмінну від своєї тезки з академії Суддів вона подобалася мені значно більше. І приміщення тут було світліше і затишніше. 

–  Ти казала, що маєш якісь проблеми з проєктом, що саме? –  запитала вона м'яко і привітно. 

Я склала долоні на колінах, обдумуючи, що варто розкривати, а що ні. Не хотілося, щоб виглядало, наче я нездара. Та й у мене теж є свої таємниці, які я не можу розкрити. 

Кураторка сприйняла моє мовчання по своєму і за це я їй була вкрай вдячна. 

–  Це пов’язане з тим, що ти не можеш прокинутися? –  запитала вона, підійнявши погляд на мене. 

–  Так, –  погодилася я. Це питання було безпечним, –  я втрачаю свідомість кожного разу, коли маю прокинутися тут, а ще…–  не впевнена чи варто говорити, але ж саме через це я тут, –  я більше не можу потрапити у ту реальність, –  знічено завершила, з надією дивлячись на кураторку. 

телеграм канал

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Mary J
03.12.2025, 19:23:36

Вау!))) Неймовірно красиві арти у вас ❤️

Mary J, Дякую

avatar
Лана Рей
03.12.2025, 18:23:14

Гарні візуали ❤️

Лана Рей, Дякую

avatar
Лорена Мар’ін
03.12.2025, 16:19:44

❤️❤️❤️

Лорена Мар’ін, ❤️❤️❤️

avatar
Белла Ісфрелла
03.12.2025, 15:51:01

❣️♥️❣️

Белла Ісфрелла, ❣️♥️❣️

avatar
Діана Лисенко
03.12.2025, 15:44:08

Візуали неймовірні ✨❤️✨❤️

Діана Лисенко, Дякую

avatar
Ромул Шерідан
03.12.2025, 15:24:38

Які гарні візуалізації.✨ Іду читати❄️

Ромул Шерідан, Дякую

Інші блоги
Слава (оновлення Табу + новини Порталу)
Опівночі оновиться «Табу на сенсацію». Як і обіцяла публікую оновлення через день. Тому додавайте спекотну новиночку до бібліотеки, щоб бачити всі оновлення і не загубити. Кетрін вибралася з дому, під яким вже назбирався
Що чекає за дверима? Трилогія «треті Двері»
А що, як одного дня ти відчиниш двері й побачиш за ними зовсім інший світ? Не сон і не фантазію, а справжній світ, у якому живуть люди, діють свої правила й відбувається те, чого ти ніколи раніше не бачив. Здавалося б, інший
Іскри, ревнощі та небезпечні конкуренти
Гра з вогнем, або Хто зірветься першим? Він звик тримати все під контролем: багатомільйонний бізнес, небезпечних конкурентів і власні емоції. Вона — єдина, хто примудряється руйнувати цей контроль одним поглядом,
Не забувайте брати велосипеди!
Ми опинилися перед величезними дерев'яними воротами, оббитими металевими бляхами. Вони були настільки масивними, що скидалися на вхід до фортеці. З обох боків воріт стояло по страшенній рогатій
Знижка!!! Останні години!
Всім привіт! Нагадую, що сьогодні діє знижка на мою книгу Судилося бути разом Не пропустіть! Анотація до книги "Судилося бути разом" П'ять років
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше