Вітаю, любі букнетівці! ❤️

Оновлення! Вже у ваших книжечках:

 Усе надто очевидно… і правильно.

Проте…

Клацання замка вдруге обриває мої думки. А далі я чую те, чого зовсім не чекав…

— Ірен. — його крок. — Мені самотньо…

— Припини… — схлип.

— Не йди від мене…

— Джоні, зупинися!.. — глухий стукіт тумби.

Стискаю щелепу.

— …досить… — їй не дають договорити.

Здогадуюсь. Мать...

— Я сказала — годі!

Щось розбивається.

— Владе!..

Обіймаю! 

Мирного дня!❤️

Ваша Тая)