Моя перша безкоштовна книга

Привіт. Я авторка яка пише з вогником. Хоча може здатися, що це і не так. Бо моя перша безкоштовна книга не містить ніяких обмежень по віку.

Анотація до книги "Випадковий шлюб"

Гліб: Серце билося занадто швидко.
Можливо, вона передумала? Можливо, Борис не дозволив їй поїхати?
Так, я знав про нього.
Я знав набагато більше, ніж вона уявляла.
Мене завжди дратувала власна схильність до контролю, але цього разу я не міг інакше.
Вона мусила прийти. І побачити те, що я для неї приготував...

Марго: Натискаю на дзвінок.
Тиша.
В таких будинках, певно, є прислуга. Але ніхто не відчиняє. Серце починає стискатись. Може, Борис мав рацію? Може, мене справді не чекали? Я ж запізнилася… На порозі стоїть чоловік. Високий, у темному піджаку, з теплим, але уважним поглядом.
Він усміхається мені, і цей усміх — наче промінь крізь бурю.
— А ось і моя наречена, — каже він спокійно, ніби говорить очевидну річ. — Ми зачекались тебе, мила.

Насолоджуйтесь книгою без омежень. 

Я довго вагалась чи робити наступну "Доньку зрадника" з плашкою 18+ Забронене кохання, пристрасть яка аж ллється через край і все в межах пристойностей. Це реально важко. Бо героїв тягне одне до одного наче магнітом. 

Додвайте в біліотеку, читайте і порадьте автору як бути.

Що скажете? Може я дарма вирізала з неї еротику? 

Анотація до книги "Донька зрадника"

Мама зупиняє мене поглядом, холодним і владним, як завжди.
— Тобі доведеться, — каже тихо, але без сумнівів. — Ти — частина цього, і вибору у тебе майже немає.
Я роблю крок назад, відчуваю, як серце б’ється швидше, і розумію: це тільки початок. Сварка, слова, які вилітають, — усе це змішується з тим першим поглядом незнайомця, і я відчуваю, що вже не повернуся до того життя, яке знала раніше.
— Мамо… хто він? — голос тремтить, але я продовжую, рвонута невідомим страхом і розгубленістю. — Хто мій наречений?
Мама глибоко вдихає, її очі холодні, але спокійні, як завжди.
— Марко… — тихо, але без сумніву.
Я застигла. Марко. Лежачий. Інвалід. Мій наречений? Серце почало битися швидше, і відразу — паніка, істерика.
— Ні! — крик рветься з грудей. — Я не можу… Я не можу одружитися з ним!

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оксана Морус
30.11.2025, 19:41:35

Вітаю і дякую ♥️♥️♥️

Ліліт Ванс
01.12.2025, 13:55:34

Оксана Морус, Дякую))

avatar
MargFed
30.11.2025, 20:08:46

Вітаю з новинкою!

Ліліт Ванс
01.12.2025, 13:55:28

MargFed, Дякую!

Інші блоги
Ніколи так більше не робіть.....
- Пане Гординський, ви надовго до нас? - запитала я, не розплющуючи очей. - Рамір. - сказав він. Від його імені в мене чомусь серце калатнуло, ніби воно щось для мене означало. - Дуже приємно. - сказала
Ореос. Візуал
Дорога до центрального району Ореоса зайняла менше пів години на ще одному літаючому авто. Все відбувалося так швидко, що мені почало здаватися, ніби Коул вирішив якнайшвидше мене позбутися. І лише ця думка отруювала мені
Оновлення та новини ❤️
Всім привіт! Почну з того, що я трохи засранка)) Бо останнім часом катастрофічно не встигаю приділяти достатньо уваги одразу двом книгам — «Темряві на двох» та «Прокляттю Марени». А тут ще й нова GTA провокує
"Русалонька Аніка" — завершена історія❤️
Мої любі читачі, маю для вас новину! Моя «Русалонька Аніка» отримала фінал. Тепер ви можете прочитати всю історію від першої до останньої сторінки й дізнатися, чим завершилася доля Аніки та чи вдалося їй повернутися
До закінчення дії знижки 2 години!!! + Промо
НАГАДУЮ: Сьогодні діє знижка -28% на одну з найемоційніших моїх книг . Знижка діє лише до 00:00 , тож встигніть придбати її за кращою
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше