Інколи шлях до людини лежить через...

Вітання ❤️

Отож, це речення: "Інколи шлях до людини лежить через..." кожен може продовжити як забажає. Якщо ви автор, то наприклад крізь призму своїх персонажів) Якщо читач, то крізь згадку прочитаних книг. Тож, якщо забажаєте, можете озвучити свій варіант у коментарях. 

❤️ Інокли шлях до людини лежить через іншу людину. От як у книзі "Солодкий перець чилі" шлях Софії до Алена лежав через Дена. Ну не хотілося їй визнавати свої почуття...радше хотілося позбутися їх. Якось так буває, що часто хочеться бачити коханих іншими. От якби він не робив це чи це...от якби був таким як той чи інший...Особливо, коли зявляється Ден, який у всьому ідеальний і говорить все, що ти хочеш чути. Але ж ідеальних не існує, правда? Існують лише ті, які стають такими крізь призму наших почуттів))

❤️ Інколи шлях до людини лежить через нелюдські умови. Як от в книзі "Бути людиною" шлях Артура був саме таким. Пройти дно, щоб вибратися нарешті на гору. Можна навіть сказати викарабкатися)) 

❤️ Інколи шлях до людини лежить через сліпоту. Часто так буває, що бачивши хтось залишається сліпим. Або ж продовжує сліпо вірити комусь, вірити у щось...що здавалося б немає підстав. Але рано чи пізно, прозріння приходить у життя. І дуже часто ціна його занадто висока...Про це можна прочитати у книзі "Бачити кінчиками твоїх пальців"

❤️ Інколи шлях до людини лежить через дітей. Шлях Тимофія до Каріни лежав через власного сина та доньку коханої жінки. А ще через довгі роки розлуки. Але якщо ви маєте бути разом, то неодмінно будете попри біль, роки, втрати і таке інше. ( Книга "Відлюбилося")

❤️ Інколи шлях до людини лежить через працю над собою, як в книзі "Занадто різні екземпляри". От і Святославу та Аріні довелося чимало порацювати над собою, щоб бути разом. Щоб не тягнути один одного у болото ганьби, а навпаки))

Ну а інколи, шлях до людини лежить через труну. Або не лежить взагалі! А точніше якщо ти не хочеш бути людиною, то ніхто не може змусити тебе це зробити. Як то кажуть, горбатого і могила не виправить. Тому якщо не читали конкурсного оповідання можете зазирнути до "Порожня труна". Дякую всім хто читав та голосував за моє оповідання. А також залишив коментарі. 

Бажаю всім гарного дня. А зараз мій шлях лежить на роботу)) Гарного настрою ❤️