Брігель. Я чогось не знаю? 

Елевонда. А ти щось знала, взагалі? 

Брігель, повсякденний образ. 

Зазвичай обирає інакші відтінки від тих, які можуть асоціюватися з академією Сновидінь чи Суддів. 

Дельфініум, повсякденний образ. 

А ось вона обирає чорний і терпіти не може яскраві кольори як її сестра. 

Шопінг

Він був, наче не з цієї епохи, чи що? Одяг був стилю, який нагадував вінтажний. Невпевено пройшли в глиб зали, не побачивши ні продавця, ні консультантів. 

– А тут атмосферно, – прошепотіли ми водночас, невпевнено переглядаючи одяг. 

Кольори були теж незвичними, наче переливалися, хоч не було від чого. 

Кав'ярня. 

– Ти збираєшся брати участь в змаганні? –  відділивши тарт і відпивши ковток лате протягнула Дельфі.

– Певна річ, – з азартом відповіла я. 

– Тоді сподіваюся ми будемо в одній команді, – усміхнулася вона, наче вже була готова перемогти мене, якщо ситуація буде інакша. 

– Я нізащо не програю тобі! – зазначила я, не бажаючи так легко здаватися. 

Тут було тихо і спокійно, звучала приємна музика від якої мені хотілося спати. 

Раптом голосно заграла знайома мелодія і я впізнала ту, яку стояла на дзвінку  Ми ж обіцяли вимикати телефони і байдуже, наскільки б не був важливим дзвінок. 

Я швидко йшла, щоб наздогнати, мені потрібно почути, хоч частину розмови, аби мати якийсь фрагмент головоломки. 

Нарешті я наблизилася достатньо близько, щоб чути, але так аби вона не могла мене побачити. 

Я точно божевільна. Але час на картання ще буде вдосталь. 

– Уже майже біля гуртожитку, готова вирушити в академію, – її тон не був наляканий, отже, ніхто не погрожує, – і ще раз будеш просити виконувати щось у мій законний вихідний в суд на тебе подам. 

Мій телеграм канал з візуалізаціями до попередніх розділів.