Додано
12.11.25 19:33:13
Символічно. Здогадуюся, що зараз буде…
Щось буде...
— Проїдемося, полковнику? Чи слабо, після вчорашнього? — нахабно посміхається той.
— Поїхали…
Сідаю в його машину, кивнувши Красильникову, щоб їхав слідом.
Денис зупиняється на тій самій галявині, де я його «виховував» на прохання Лери та де зараз відпочивають після тренування мої хлопці. Я нібито на лікуванні й тільки тому зараз не з ними.
Символічно. Здогадуюся, що зараз буде…
Семененко виходить із машини й мовчки б’є мене. Хлопці підскакують, але я їх зупиняю.
Чорт. «Веселенький» початок. Я далеко не остання особистість. Й ось так от отримати по пиці при своїх підлеглих… Не дуже приємно…
— Ти ох@їв, капітане, — ричу на нього.
— Вважаєш, що не заслужив?
— Заслужив. Але не при хлопцях же.
— Наодинці хочеш? І що, готовий без свідків, поповній отримати?
Знаю, до чого він хилить. Сам двох так виховував. Одному трибунал загрожував. А другий… там теж було за що.
— Готовий. Без свідків.

Оновлення щодня о 00:00!

Анна Лященко
1577
відслідковують
Інші блоги
Донька пустелі. Між двома світами Три глави вже на сайті, а ще п’ять — у процесі підготовки та незабаром чекатимуть на своїх читачів. Сподіваюся, ця історія знайде свого читача, а пригода Нефіри захопить вас
Привіт вам) Прода на книгу “Обійми за регламентом” на сайті) — А як же Флай? — А що з нею…? — кліпнула вона, ледь поправляючи футболку, але вона відразу ж спала на інше плече. — Вона ж спить. —
Всім привіт. У мене є дві новини, і обидві, на жаль, неприємні. Перша новина: я взяла участь у марафоні, і мене дуже зачепила критика. Мені закинули багато речей: і що в книзі є помилки, і що сюжет та стосунки розвиваються занадто
Віолета... Зігрій мою темряву Уривок:
— Ти можеш погрожувати мені скільки завгодно, Артуре. Можеш казати, що кохаєш її, а не мене. Можеш переконувати себе, що між нами все закінчилося. Але я знаю тебе краще за неї.
—
- От мене, наприклад, хотіли спалити на кострі, - сумно сказала Мері-Єнн. - Повіриш, я три місяці на полум'я взагалі дивитися не могла. Добре, що на кораблі їжа готується технологічно. А кошмари в мене і досі бувають. Інколи
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДен за менше добряче отримав, тож не заздрю Артему.
Дорослі хлопчики, а все ще фаберже міряються, по принципу хто кому більше наваляє. Ладно, самі б були білі та пухнасті. Так ні, кожен з них свого часу так накосячив, що... А зараз по черзі отримують стусанів. Ну і погоджуюся з Артемом: розпускати кулаки при підлеглих це якось некомільфо і якось навіть дріб'язково. Знову ж таки, хмиз у вогонь цікавості і і чуток... Чи їх у спортзал не пускають?
Марина Моргун, Ну зараз черга Дениса навалювати))
Дякую!
Денис отримав можливість віддячити..
Оксана Морус, Та він використає її по повній...
Дякую!
❤️❤️❤️
Христина Вілем, Дякую!
❤️❤️❤️
Mary J, Дякую!
Бумеранг прилетів...
Чарівна Мрія, Куди ж без нього...
Дякую!
Ого крута машина у них
Вадим Івахнюк, Статус потребує))
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати