Поговоримо? ✨
Задумалася про два старі як світ тропи про потяг і боротьбу протилежностей: “поганець – хороша дівчина" та “хороший хлопець – погана дівчинка”.
Перший, здається, виріс ще з середньовічного сюжету про Дон Жуана – тоді жодна “хороша дівчинка” не мала з ним гепі-енду, та й він, за каноном, був покараний. Згодом стався своєрідний мікс із “Красунею та чудовиськом”– історією, де вперше замість кари та загибелі з’являється ідея перевиховання любов’ю, тож народилася віра, що “добра дружина виправить легковажного чи жорстокого”)
І ось – наш Букнет: умовна “вона” спершу “продана”, “видана заміж”, “програна”, але зрештою знаходить ключик до серця свого мільярдера, мафіозі чи дракона – він лишається поганцем для усіх інших (бо, мовляв, мільярди, мафіозний клан чи драконяче королівство чесністю та емпатією не втримати)) але принаймні для “Неї” робиться котиком. А вже наскільки цей котик переконливий – залежить від хисту автора)
Сюжет “хороший хлопець – погана дівчинка” ще старіший – напевно, починається ще з Адама та Єви. Зазвичай демонізація жінки як “сосуда гріха” та уособлення спокуси – тож, як правило, історія не мала шансу на щастя у фіналі. Та вже у знаменитій “Кармен” можна помітити захоплення чоловіка сильним жіночим характером – навіть “у злі”. Хосе розуміє, що справа добром не закінчиться, але ж кохає, то йде за нею) Те саме відлунює в численних легендах про Клеопатру, чи на свій лад, у “Дамі з камеліями”.
З часом образ “фатальної жінки”, що занапащає коханця, зазнав трансформації та розділився на два типи: холодне, розумне стерво-маніпуляторка – на кшталт Емі зі “Зниклої” – або зухвала та бешкетна дівчина-авантурниця. Обидві живуть за власними правилами – чим збивають з пантелику, але й ваблять “впорядкованого” чоловіка)
А вам який з цих тропів цікавіший – “поганець – хороша дівчина” чи “хороший хлопець – погана дівчинка”? Джокер і Гарлі Квін чи Хосе і Кармен?)
Versus
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрочитала з цікавістю. Дякую за такий розгорнутий блог. Я надаю перевагу нудному коханню двох психічно зрілих людей. Навіть за часів, коли була юна і упруга, не романтизувала поганців, навпаки, не розуміла. як вони можуть подобатися моїм подругам. Це лише у вигаданих книгах поганці вибірково добрі. Насправді, людина така істота, що до всіх відноситься майже однаково. Якщо він стукає по столу у розмові з підлеглими, то вдома він теж буде стукати по столу у присутності дружини. Бо така його натура. Взагалі верне вже від цих "поганих хлопців - хороших дівчат" і навпаки. Недарма розумні люди кажуть: "Щоб зрозуміти справжню натуру людини, достатньо подивитись як вона відноситься до тих, хто їй нічим не може бути корисним"
Ріна Март, Йой, кохання, про яке ви зауважили на початку – дуже романтична тема) Мені в юні роки, пам'ятаю, імпонувала парочка з "Піратів
Карибського моря" – коли героїня Кіри
Найтлі була енергійна і всюди встрягала
– але не як жертва, яку треба витягати) а персонаж Блума з усім своїм флегматизмом йшов слідом)
Рідко які романи мене зацікавлюють. Але чомусь не люблю він поганий вона хороша . Тож другий варіант цікавіший .
Анатолій Спун, А-ха-ха, все може бути)
Треба просувати троп, де головні герої погані)) Чи таке буде не цікавим?
Єва Ромік, А я не про його психопатію) Просто цікава взаємодія жвава жінка і замкнутий чоловік, без конкретної домінації) В житті, звісно, він може здатися їй нудним, а вона йому –
"дзиґою", та в мистецтві – багата нива)
В реальному житті це не так красиво і називається цей феномен "стокгольмський синдром"!
Дієз Алго, Хтозна, цікава думка!
Раніше зачитувалася книгами, в яких був троп поганець-хороша дівчинка, а там і гарантовано були емоційні гойдалки, але з часом воно перестало мені подобатися. Взагалі, з часом прийшло розуміння, що то тільки в книжках круто, між вами напруга, іскри летять, а в житті краще від поганих хлопців/плейбоїв триматися якомога далі))) це збереже час і нерви нам дівчатам)!
Оксана Маркова, ❤️
Трохи офтопік, але напишу. Вже кілька разів у мене виникала думка, що до вашого "Голого щастя" проситься позначка 18+. Мені здається, це привернуло б увагу додаткових читачів)
Ася Чирокбей, Цікаво, не задумувалася про це)
Особисто я вважаю, що це лише батарейки з "-" та "+" дають яскраво сяючу гірлянду. А в житті все ж притягується однакове. Мимоволі мої твори теж попали в модну категорію "абьюз+хороша дівчинка=кохання до нестями". Та це вийшло дійсно випадково. Не планувалося, що поганець викликає так багато симпатій. А він, гад такий, викликав, і тоді сталося продовження. Та ніхто чомусь не помітив, що ніякої романтизації абʼюзивних стосунків з психопатом, ще й набагато старшого, ще й гангстера як є, там не було. А було викриття головної героїні, яка лише зверху чемна прокурорська донечка, а насправді - чорніша за нього. Ось про що воно було. Про її темну сторону - не його. Про її хиби та вади. Про брехню та подвійне життя. І тоді закономірно, що в продовженні вона потягнулася до нього - бо це не батарейки з гірляндою. І в житті все ж вдала пара з довгостроковими відносинами - вони мають бути з одного гівна виліплені. Про це казав Джеральд ОʼХара своїй легендарній доньці Скарлетт. Яка, доречі, абʼюз і маніпулятор жіночої статі як є. Хоча її теж шалено популярізовали й зробили взірцем сильної жінки. А Ретт, який, власне, жертва, так і залишився негідником, пиякою та бабієм. Хоча теж харизматичним.
Ева Роман, А мама Скарлет - ще той маніпулятор))
Я за поганця, який стає Котиком вдома))
Ева Роман, Вони праві)
❤️❤️✍️❤️❤️
Тая Бровська, ❤️
♥️♥️♥️♥️
Ася Рей, ❤️
Ага, досліджувала дотичну тему. Виявилось, що історії з чоловічим домінуванням полюбляють в більшості жінки, а з жіночим домінуванням - чоловіки. Це ж гарно - не напружуватися, не вирішувати проблеми, а так, трохи підкоректовувати в певних аспектах. І питання влади знову ж таки - з усіма воно демон, а в мене їсть з рук...
Питання в іншому - чи можливо взагалі це взяти під контроль? Коли чуттєва напруга спадає - чи залишаться ролі такими ж, чи будуть поглиблюватися, руйнуючи обох? Адже психіка прагне яскравіших відчуттів. Донедавна автори були одностайні - ні, ці стосунки ведуть до загибелі. Та тепер на Букнеті масса творів з оцим поєднанням жертва-домінант. Як еротична фантазія воно цілком ок, і так і використовується. Гірше, як хтось сприймає це за робочу модель в реальному житті. Бо логіка відносин не працює так, як у грі.
Dana N, Наприклад, є тип чоловіків, які не шукають в жінці партнерку, а ставляться виключно як до іграшки. То їх тип - капризні стерви з заскоками. Він її не розуміє і йому з нею цікаво. Оце барви в житті.
Привіт.
Дякую за блог.
Я раніше любила одне і друге читати, порівнювати. А зараз тягне на стару приказку "Два поганці, два засранці», де він і вона не ідеальні, живі, з помилками і достоїнствами.
Ісса Белла, ))
Дуже гарні візуали
Лана Рей, Дякую) Один з Пінтереста, один мій)
Це як вічна боротьба добра і зла. Хтось має бути поганим а хтось хорошим. Таке життя! ✨ Гарний візуал. ❤️
Крісті Ко, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати