Розділ 5 - смертельно-романтичний

Некромайстер Рінго, як і випливало з його титулу, був некромантом. Навіть не так: головним некромантом Темного Королівства! Він вірно служив Смерті і Темному Володарю майже все своє свідоме життя і навіть більше. Позаяк шановний некромайстер давно вже відкинув тлінну людську оболонку та перейшов у форму ліча.

За цей час він досяг неабияких висот у некромантії. Саме йому належала ідея відбирати серед зомбі та скелетів особливо вдалі екземпляри та, використовуючи спеціальний комплекс заклинань та рештки ефірного тіла, перетворювати їх на лицарів смерті – вищу нежить, що мала обмежену здатність до самоусвідомлення, здатність самостійно приймати рішення та командувати нижчими. Саме він винайшов магічну конструкцію під назвою Базове Управляюче Системне Ядро (скорочено БУСЯ), що дозволяла групі немертвих діяти автономно, без прямого керування з боку некроманта. Рінго взагалі можна було сміливо вважати одним з батьків-засновників сучасної некронауки.

Та є в світі речі, непідвладні навіть геніям. Вже третій день вельмишановний некромайстер не виходив зі своїх покоїв, і душа його перебувала в абсолютному роздраї.

Дехто стверджує, що нежиті невластиві емоції. І це велика помилка! Бо спеціалістами в галузі магії та емпатії давно доведено: здатність мати емоції та почуття не зав’язана виключно на наявність в істоти біологічного мозку. Це – властивість душі. А душа в шановного некромайстра була на місці – хоч і не в фізичному тілі, а у філактерії.

Визнаний геній магії Смерті став жертвою почуття, що не знає меж та кордонів – і якому, як виявилось, підвладний навіть той, хто вже давно перетнув поріг життя.


Головна Відьма Сутінкового Ковену була темною ельфійкою. І повне її ім’я було – Елідіаннарітаніель. Але більшості смертних було напрочуд важко його вимовити – тож зазвичай скорочували до Елідії. Аж ніяк, звичайно, не до “Лідочки” чи інших фамільярностей… За таке можна було отримати смертне прокляття або отруту в їжу – причому таку, що жодними засобами не виявлялась.

Темні ельфи хоч і схожі на своїх світлих “родичів” – проте особливою красою, на відміну від них, не вирізняються. Що чоловіки, що жінки. Різкі вуглуваті риси обличчя та червоні очі немов натякають, що вся їхня раса метафізично віддана Злу.

А от Елідія була винятком. Вона мала невластиву більшості її “сестер” грацію, напрочуд м’які риси обличчя і… нетипові блакитні очі, що доповнювали й підкреслювали все перераховане вище.

Злі язики свого часу подейкували, що вона народилася з відхиленням. Або й взагалі була напівкровкою, і матуся нагуляла її з кимось зі світлих…

Але згодом зі злими язиками раптом почали траплятись усякі оказії. Той впав зі сходів – звичайно ж, не просто так, а зламавши в результаті шию. Той пішов прогулятися парком у внутрішньому дворі Цитаделі – та й втопився у ставку. Ставок там, звичайно, непростий, але й лізти до нього у тверезому розумі ніхто не стане. Третій взагалі… впав у нужник. А каналізація тягнулась далеченько – аж у місцеві підземні лабіринти, де жили лиш смердючі мурлоки. Жодна інша жива істота не змогла б пережити непередавану суміш запахів, що панувала там (і одним викликом Едіка тут би не обійшлось).

Після цього плітки якось самі собою припинилися.

Коротше – небезпечною була новоспечена Головна Відьма, але водночас дуже гарною, і мала гострий розум. Не дивно, що в серцях багатьох живих істот вона лишила незабутній слід.

І не лише живих, як виявилось.


– Ваша Величносте… – злегка вклонившись, некромайстер спрямував на повелителя погляд тьмяно сяючих зеленим вогнем зіниць, – ви кликали.
– Так, шановний некромайстре, – Володар трохи змінив позу, склав руки на грудях. – Мешканці східного крила скаржаться. Керівні заклинання для нижчих немертвих не працюють і виглядають складеними вкрай невірно… – він схилився вперед, стишивши голос. – Мені не віриться в це, старий соратнику… Але невже ти втратив хватку?
– Пробачте, Повелителю, – так само тихо відповів ліч. – В мене виникли… певні проблеми. Ментального характеру. Які заважають мені зосередитись на роботі.


Іноді навіть Смерть не стане на заваді почуттям - і саме про це ви дізнаєтесь у новому розділі ;)

 

━━━━━━༻❁༺━━━━━━

Зло ласкаво запрошую до читання ;)

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Зодча Тіней
15.06.2026, 20:59:10

Оце так Лідочка!))) Аплодую стоячи!

Очерет
15.06.2026, 21:01:02

Зодча Тіней, Вона така)))

avatar
Марк Лис
13.06.2026, 14:03:09

Сьогодні бачив жарт і цікава Ваша реакція.

"Коли бойовий лікар сказав пропити залізо.
Тепер немає ні броніка, ні автомата..."

:)

Показати 2 відповіді
Марк Лис
13.06.2026, 14:29:51

Очерет, хапхапхахп
Це гарно!
♥️♥️♥️

avatar
Олена Ранцева
13.06.2026, 13:57:19

♥️♥️♥️

Очерет
13.06.2026, 14:25:05

Олена Ранцева, ♥️

avatar
Агнія Бурне
13.06.2026, 13:17:48

Ох імʼя длінне в Елідії)

Очерет
13.06.2026, 13:39:56

Агнія Бурне, У ельфів імена простими не бувають ;)

avatar
Агнія Бурне
13.06.2026, 13:17:06

❤️❤️❤️

Інші блоги
⚽️⚾️⛳️⛸️гуртки за інтересами (оновлення Порталу).
Оновлення «Порталу у Гріх» опівночі буде гарячим і багатообіцяючим. Більше я нічого сказати не можу. Хто вже читав, той розуміє, що там зараз відбувається і відбуватиметься. Але нас на додачу чекає щось ну дуууууже
Візуал до 15 глави "Метелики в раю"
І отут мене остаточно замкнуло. Запах її парфумів ударив у ніс із такою силою, що всі запобіжники в голові згоріли. Я різко випрямився, але замість того, щоб дивитися на монітор, дико притягнув її до себе, впившись у її губи
Хто такі пахідерми?
Пасовище виявилося безкрайнім зеленим лугом, що впирався в синьо-фіолетову стіну дикого лісу. Фермер дозволив мені підійти до одного з пахідермів і простягнути йому шматочок солодкої «псевдогруші». Велетень повільно
Пропав кабінет автора...
Вітаю любі друзі. Знову у мене пропав кабінет автора, кілька днів пробувала відновити, але без успішно...Зараз радію тому, що знову появився. Підкажіть, будь ласка, чи в когось також було таке саме чи щось схоже? Як це випр
Під'їхала розпаковка милоти
Під'їхала розпаковочка милоти. Хто любить мультики — дивіться відео. А хто любить читати, замовляйте у видавництві "Кіт! книгу.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше