Рецензія на Мене звуть Х'ю Бланш

Рецензія у рамках гри пані Уляни    Чесне Перехрестя Рецензій.

Розповім вам про неймовірну пригодницьку історію пані Катерини Винокурової , а саме Мене звуть Х'ю Бланш

Читаючи книгу пані Катерини, ви опиняєтесь у світі пригод і магії.
Авторка з перших сторінок кидає нас у лапи кровожерливих піратів, розбійників і п’яниць. Їхній капітан — Едгар, бездушний виродок із харизмою Синбада (що мені неймовірно подобається) і з тузом у рукаві.

У їхніх руках опиняється Х’ю — дівчина, яка все життя провела в маленькому селищі з люблячою родиною. Але тепер на неї полює мало не весь світ.
І як би трагічно це не звучало, попри всю свою ненависть, зневагу й недовіру до Едгара, їй доводиться залишатися поруч із ним.

Ця історія сповнена загадок і неочікуваних сюжетних поворотів, а кожен персонаж може виявитися зовсім не тим, ким здається. Атмосфера пригод затягує, тому книга читається неймовірно легко. Описи — ретельні, почуття героїв — зрозумілі й щирі.
А найголовніше — що більше читаєш, то більше усвідомлюєш, наскільки все не є однозначним.

І найголовніше запитання, на яке вам доведеться знайти відповідь самим, прочитавши книгу: чи переросте їхня ненависть у кохання, а можливо, вона спопелить їх обох?