Цей день набув для нього значення -

вона сьогодні прийде на побачення.

Вони довго лишалися лише друзями,

та він не бажає більше мовчати й жити ілюзіями.

Знайомство з нею почало його випробування.

    Їхні почуття - на межі води й полум’я.

Вона манить харизмою й красою -

таких, як вона, називають стервою роковою.

Хвилюючись, він зустрів її посеред мосту

з великим букетом рожевих півоній.

Під ними, по річці, із шаленою музикою пливли теплоходи,

розганяючи бурхливі хвилі, ехом лунали звуки музики любові.

Вона у захваті дивилася йому в очі.

Щаслива, тепла посмішка сказала: “Ти — найдорожчий”.

На небі зраділи зорі...слали їм вітання.

Ця зустріч почала легкий політ безтямного кохання.

У п`янкому поцілунку вони з`єдналися серцями.

В обіймах згоріли у словах кохання.

Насправді...вона довгими роками його чекала...

мовчала, а серце її кричало...

Стерва отримує все, що вважає за своє...

автор Куранда Валерія