Вітаю, друзі! Новий розділ історії Сафріни уже на сайті!⏳

– Не було ж бою! – схлипувала Сафріна. – Чого ж тоді вона померла?

– Бій був завжди, Сафріно. Тільки вона ніколи з тобою не боролася.

Дівчина підвела заплакані очі на Ґладіс. Їй кортіло посперечатися, та сказати було нічого. Вона завжди вороже ставилась до сестри, втім ніколи не прагнула втратити її остаточно. 

– І це мало б стати для тебе знаком, що час спинитися, – стурбовано дивилась на неї архіваріус.

– Спинитися?

– Хіба ти не бачиш, що звернула не туди? Якщо продовжиш, то занапастиш більше життів, ніж прагнеш врятувати.

– Ну? Хто у нас буде, кохана? 

Калісс сяйливо посміхнулась, погладивши ще не дуже великий живіт, обтягнутий ультрамариновим оксамитом просторої сукні.

– Дівчинка.

– О, слава Богині!

Дейлан ніжно поцілував дружину і став на одне коліно, притулившись до кругленького животика:

– Скоро ми зустрінемось, моя радосте. Ти будеш нашою гордістю, благословенням і майбутнім.

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️