Коли герої керують автором....

Як гадаєте бурхливі пристрасті у детективі, доцільно чи ні?

"Їхні вуста зімкнулися в довгому та ніжному цілунку.

Шалена пристрасть, яка завжди брала їх у полон, сьогодні просто стихла, поступаючись місцем чомусь набагато глибшому та болюче щирому. Сашко був напрочуд ніжний та делікатний. Він повільно цілував кожен сантиметр Алісиного тіла.

Шорсткими долонями обережно стирав кожну сльозинку. Він не поспішав, як вправний художник малював картини дотиками та поцілунками, а полотном було оголене тіло.

Аліса вже знемагала від бажання, тремтячи від кожного дотику. Звивалася та важко дихала, відкриваючи не тільки тіло, й у саму душу. Та Сашко стримувався, розтягуючи цю муку для них обох. Кожен його рух був неквапливим та виваженим і тим більше відгукувався в Алісі хвилею напруги. Усе її тіло горіло в невидимій пожежі, а серце шалено калатало. Її тихі стогінці час від часу порушували тишу — і щоразу ставали провокацією для Сашка.

Їхнє злиття було не стільки поєднанням тіл, а радше возз’єднанням однієї душі, що жила у двох тілах. І в кімнаті вибухнула тисяча феєрверків від цих двох.

Спітнілі, вони лежали, притулившись один до одного. І ніби весь світ застиг навколо, чи, точніше, зараз його просто не існувало. Мовчання говорило більше за будь-які слова. Вони прощалися."

Читайте ще більше тут https://booknet.ua/book/shovan-dimom-b441543