Анонс нового розділу "Літо у пастці"

У Виноградарі навіть запах може бути пасткою.

Солодкий аромат кориці в’ється між деревами, манить до тепла, до дому, що здається безпечним. Але у цьому затишку щось не так — бо там, де пахне медом, часто тліє страх.

У розділі "Пряниковий маєток" жителі Виноградара нарешті бачать, хто був справжнім монстром весь цей час. І істина виявляється страшнішою, ніж будь-яка казка про відьом.

Зовні приходять люди — чужі, з великого світу, з надією на порятунок. Вони дивляться, не розуміють і зникають, ніби їх і не було. Виноградар знову залишаються сам на сам зі своїми привидами.

Тут навіть дім — не притулок, а спокуса, а полуденний спокій — лише ілюзія перед бурею.

Бо у Виноградарі навіть найзатишніші місця мають зуби.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лір
27.10.2025, 14:15:35

Дуже чекаю! Вже інтрига неймовірна!♥️

avatar
Дієз Алго
27.10.2025, 14:15:04

так-так, ми чекаємо... ))

Інші блоги
Зречення... упс, тобто звернення))
Хай, кісяри! ₍^. .^₎⟆ Блокування Дзена вдалось уникнути - шляхом внесення деяких дрібних правок. Обійшлось без жертв) Але певні висновки я для себе зробив. Тож - як у нас кажуть, автор готує запасну позицію на випадок вогневого
Візуалізація до "Хижого серця"
Я стояв і дивився у прірву, а бабині кроки поступово віддалялися. Мене не мучив страх кинутись у провалля, розбитись. Навпаки, чув, що ноги наче прикипіли до скелі піді мною. Ніби я пустив коріння, вріс у камінь, як частка його,
✨ проведемо Марафон взаємного читання⁉️✨
Інколи найкращі книги знаходяться саме в коментарях інших авторів❤️ Пропоную знову зробити невеликий марафон підтримки, де ми не просто кидаємо посилання, а реально знаходимо історії, які хочеться читати. Як
Дорогі читачі, у нас Бестселер! ❤️ І знижка -10%
Я досі не можу повірити, що наша історія отримала такий шалений відгук. Дякую кожному, хто придбав книгу, читає, коментує, ставить вподобайки та переживає за Лео й Вів’єн разом зі мною. Ваші емоції, підтримка й те, як ви
Нове життя
– “Зніми наклейку з руським кораблем і псом Патроном, вчи базовий такмед, навчися керувати дроном…” – наспівував я, йдучи вулицею. Співав я, звісно ж, солов’їною. Ну а як ще? Не горянською ж, в якій слово
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше