Анонс нового розділу "Літо у пастці"

У Виноградарі навіть запах може бути пасткою.

Солодкий аромат кориці в’ється між деревами, манить до тепла, до дому, що здається безпечним. Але у цьому затишку щось не так — бо там, де пахне медом, часто тліє страх.

У розділі "Пряниковий маєток" жителі Виноградара нарешті бачать, хто був справжнім монстром весь цей час. І істина виявляється страшнішою, ніж будь-яка казка про відьом.

Зовні приходять люди — чужі, з великого світу, з надією на порятунок. Вони дивляться, не розуміють і зникають, ніби їх і не було. Виноградар знову залишаються сам на сам зі своїми привидами.

Тут навіть дім — не притулок, а спокуса, а полуденний спокій — лише ілюзія перед бурею.

Бо у Виноградарі навіть найзатишніші місця мають зуби.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лір
27.10.2025, 14:15:35

Дуже чекаю! Вже інтрига неймовірна!♥️

avatar
Дієз Алго
27.10.2025, 14:15:04

так-так, ми чекаємо... ))

Інші блоги
Ранкове
Іноді я здаюся собі рибалкою, що стоїть із сіткою на березі швидкоплиної ріки. Вона повна життя - я бачу, як виграває риба посеред течії, як темні тіні ковзають під поверхнею води. Я знову і знову закидую нерет у воду, намагаючись
Дракон повернувся!
У момент одного з таких прояснень я раптом чую задоволене мурчання свого дракона. Якби мав сили, я, напевно, пустився б у танок! Але можу лише усміхнутися та подумки привітатися зі своїм звіром. «Де пропадав?» —
♥️час пограти з вогнем та перемогти♥️
Вітаю всіх, хто любить переходити одразу до солодкого! Я прийшла до вас зі спойлером до завтрішнього розділу книги «Спопелити світ». Напруга між Віто та Софією вже набирає обертів... Софія стала більш упевненою
Загублена серед зірок
Хтось уже помітив, що розділи почали з’являтися частіше? Обсяг книги виявився трохи більшим, ніж я планувала і це, радше, плюс. Історія розгортається ширше, ніж задумувалося спочатку, тож у неї з’явилося більше
Нова глава "Живий метал. Прокляття крил"
– Але ж ніхто ще з відьом чи магів не зміг досі підкорити темну енергію. Її навіть важко якось зробити відчутною. Мало хто її відчуває і бачить навіть істинним взором. Та навіть, тим не багатьом, що вдавалося якось взаємодіяти
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше