— Він… він ніби бачить крізь людей, — прошепотів Полько, нервово смикнувши вухами. — І крізь стіни теж! От зараз точно дивиться на когось за барикадою!

Марен легенько штовхнув його ліктем і тихо буркнув:

— Тихіше, він може почути.

Сіріан лише примружився й мовив рівно:

— Може? Я думаю, він й так чує все, що ми кажемо.

Червоний дійсно повернув голову в їхній бік. Його погляд за маскою неможливо було прочитати, та ця тиша змусила хлопців завмерти.

Скоро буде! 10-й розділ книги "Оклейн: Платиновий з Ронуру" вже близько...