Всім привіт!

Запрошую до оновлення історії Кіри. 

Що ж вона обере? У Кіри два варіанти, і тільки від неї залежить, який вибір вона зробить...

✨✨✨

Підіймаю на чоловіка очі й уперше за весь цей час забуваю про свою гордість. Зірвано прошу:

— Допоможи мені, будь ласка.

Він хмикає, відхиляється від мене й закладає руки на накачаних грудях, від яких я не можу відірвати очей. Вираз його обличчя змінюється, і я нарешті кліпаю, бо боюся, що наступної миті почую відмову.

— Мала, я допоможу тобі, але за умови....

Від цієї заяви в мене все поплило перед очима. Виходить, у мене одна халепа за іншою. Розлючено витріщаюся на чоловіка, не вірячи власним вухам. Невже він справді це сказав? Невже вважає, що я погоджуся на таке лише тому, що опинилася в скрутному становищі?

Та я його навіть не знаю! Це занадто. Якби ж не була у такій ситуації, то сказала б, куди йому йти, а так...

У грудях здіймається хвиля обурення, але я не встигаю нічого відповісти. У двері знову починають гамселити, і від гучних ударів я здригаюся всім тілом.

— Кіро! Відчиняйте негайно!

Я заплющую очі. Голос охоронця звучить так близько, що здається, він уже стоїть по той бік дверей і за якусь хвилину схопить мене і силоміць потягне до батька.

Невже це кінець? — з розпачем запитую сама себе.

Продовження тут...