Антологія малюнків з "Вулиці Музичної" #07
/бонусний малюнок/
Дорогенькі, долучаємось передостаннього огляду «офіційних» ілюстрацій (з 32-го до 38-го розділів) «Вулиці Музичної». За цим разом йтиметься про хвилювання, властиві переважній більшості музикантів або інших артистів, суто у зв’язку із перебуванням на сцені. Коротенько зазирнемо до Ялти й прокочуватимемось колесом огляду в «Дубовому гаю» (парк відпочинку в Запоріжжі, що містить велику кількість атракціонів) та вчергове згадаємо про дівоче «перше кохання».
Обличчя зневіреної Запорізької приймає жахливо журливий вираз. Полум’я блискучих очей швидко згасає, лють випаровується.
/малюнок 2 до розділу #32/
Затишний сквер, що міститься між бульваром Сталеварів і універмагом «Україна», незвично сповнений гомінливим натовпом. В очікуванні видовища різношерста купа народу розглядає полотна аматорів образотворчого мистецтва, які в Запоріжжі можна придбати лише тут, на Майдані Митців, або насолоджується приємно звабливим водограєм.
— Чому тридцяте квітня, вівторок? Чи не зручніше було б скористатися, наприклад, суботою або неділею? Тобто, днем відпочинку? — запитує журналістка у Володимира Гітіна.
Президент «Джаз-клуба» загадково мружиться та підводить вказівний палець догори:
— Є чуйка, — щиро всміхається, — маємо певні підстави вважати, що в майбутньому саме ця дата обиратиметься, як всесвітнє свято на честь джазу. Насправді є ціла низка передумов щодо цього. Уявіть, а Запоріжжя долучається до знаменної події раніше за всіх, завдяки підтриманню місцевими спонсорами.
Публіка, в очікуванні гала-концерту, активно підживлює себе великою кількістю пива або більш міцних алкогольних напоїв.
Дарина кидає погляд у бік сцени, на яку щойно висунулися чергові виконавці.
— Справжня родзинка сьогоднішнього концерту, — нарешті пафосно проголошує Гітін, — легендарний та неперевершений майстер тенор-саксофона і спеціальний гість нашої програми. Визнаний маестро гратиме в супроводі колективу музикантів запорізького «Джаз-клубу». Тож зустрічаймо, друзі.
Довкола здіймається гучний галас та радісний вереск.
/малюнок 3 до розділу #32/
Її полум’яно пронизливі, світло-блакитні очі проштрикують приміщення школи, адже уява залегка переміщує дитину, крізь бетонні стіни, відстані та час. До зовсім іншої локації…
/малюнок до розділу #33/
— Сфоткаєш мене? На тлі моря? — прохально ниє Запорізька.
— Давай зараз, щоб із собою камеру не тягати.
Витративши п’ять хвилин на пошук гарного, з погляду високого мистецтва, пейзажу та відповідної пози, натхненно роблять жаданий знімок.
/малюнок до розділу #37 + 1 бонус в моєму ТГ-каналі/
За давнішньою традицією адміністрація «Дубового гаю» щорічно запрошує учнів музичних шкіл до взаємовигідної співпраці. А саме, до концертних виступів у парку, аби створювати довкола святкову атмосферу, своєю чергою надаючи виконавцям, як заохочення та приємну винагороду, безплатні одноразові абонементи-перепустки до тутешніх атракціонів.
/малюнок 1 до розділу #38/
Скрипалька й не здогадується, що глибокої ночі, у полоні мрійливо хаотичних марень, незабаром знову зачаровано «відвідає» в приміщенні сьомої травматології найхоробрішого захисника, аби отримати дуже важливу і своєчасну, або навіть карколомну, настанову…
/малюнок 2 до розділу #38/
Далі буде…
◇Антологія малюнків з "Вулиці Музичної" #06◇
✉️ skazochnik01@gmail.com
