Знаєте, що мене одночасно і смішить, і бісить?
Знаєте, що мене одночасно і смішить, і бісить?
Нелогічність вчинків героїв.
Ось, дивлюся я нещодавно «Тінь та Кість» (зізнаюся, книжки тої серії не читала — не бийте, фанати, я лише серіал дивилась). І все йде більш-менш логічно: головна героїня Аліна — сирітка, напівкровка, на яку всі дивляться зверхньо. Її штовхають у черзі за їжею, гноблять свої ж «товариші по нещастю». Коротше — низ соціального харчового ланцюга, усе як годиться.
І тут буквально в наступній сцені: її викликає сам генерал, топ-маґ, вершина владної піраміди. І що робить Аліна?
«Олександре? Та пішов ти нах, маге Олександре!»
Вибачте, але звідки, Боже милий, раптом у сирітки з дітдому з’являється така впевненість і нахабство?
Я не проти сильних героїнь, але логіка — це ж не ворог сюжету, правда?
І от сиджу я, дивлюся й думаю: може, їй ту самовпевненість з кашею на роздачі підмішали? Бо інакше я не розумію, як за одну сцену людина переходить з «мене ніхто не любить» у «я зараз поставлю генерала на місце».
Серйозно, давайте вже або плавний розвиток характеру, або чарівну таблетку пояснення ?
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗ приводу сюжету: сценаристи це називають розвитком сюжету. У мене й досі від цього «розвитку» око смикається після перегляду «Сотні», а я ж і книжку читала.
Про дітей із дитбудинків. Вони справді бувають нахабні. І це не риса характеру, а стратегія виживання. Якщо не проб’єшся, не візьмеш своє, не навчишся говорити голосніше за інших — тебе просто не помітять.
Анна Лінн, Я цей серіал також дивилася.
Все не наважуся прочитати книжку.
Насправді цю тему неодноразово підіймали у своїх інтерв'ю багато письменників. Той самий Джордж Мартін, довгий час не давав дозволу на екранізацію своєї "Пісні". Його дуже дратувало, те як сценаристи працюють з першоджерелом, намагаючись додати щось від себе. А Нетфлікс, як на мене, це такий конвеєр, де якісь трохи замінюється кількістю і над екранізацією працюють люди, які не надто захоплюються першоджерелом.
З іншої сторони, посилаючись на попередній коментар про Відьмака, це правда, що гра принесла набагато більше для фан-бази, ніж книга, але на мою думку, гра була зроблена людьми, які любили той світ і все, що з ним пов'язано, 60 мільйонів проданих копій говорять самі за себе. Адаптація від Нетфлікс - це Відьмак "курильщика" :)
З іншої сторони є ситуації навпаки, коли адаптація розкриває персонажів набагато краще за першоджерело. Втечу з Шоушенка читали/дивились ? :) Це всього-на-всього новела на 100 з лишнім сторінок, зате який вийшов фільм :)
Валеріан Надмогильний, Ну Мартіну по факту додали так додали коли першоджерела не стало. Перетворили феодальне патріархальне середньовіччя на гімн інклюзії та вумен пауер. =) Й так Форрест Гамп та Втеча з Шоушенка - гарні приклади коли кіноадаптація - топ.
Гадаю, це через те, що при адаптації сценаристи вирішили, що вони нічим не гірше автора оригіналу. Взяти того ж нещасного Відьмака. Як людина, яка знайома з лором світу, я просто не змогла дивитися той серіал. Залишила ще на середині 2 сезону. А вони все знімають і знімають, знімають і знімають… Співчуваю людині, яка років через 5 вирішить приєднатися до фанбази Геральта і обере цей серіал.
Анна Лінн, :)
Теж дивилася цей серіал. Так трохи є. Я теж була шокована. Що ж поробиш. Напевно щось режисери упустили чи сценаристи))
Марина Мелтон, Так я його додивилася. Продовження? - Не треба. Просто я така людина – якщо книжку почала читати, потрібно дочитати до кінця, навіть якщо нісенітниця повна. =))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати