Доброго вам дня! Тринадцятий розділ книги “Особисте життя Джона R.” вже на сайті, запрошую до читання! І заодно додаю маленький спойлер:

Знаєш, я боялася, що в тебе після Гарві надто висока планка, і жоден чоловік не підійде – що тобі необхідний буде виключно патентований герой! 

Бріджит різко примружилася, наче в очі вдарило занадто яскраве світло.

– Ох, Нетс, щось я втомилася. Певно, рано лягу спати, – сказала вона вже зовсім іншим тоном.

– Брідж! Я тебе засмутила? 

– Все гаразд, сонце. 

– Ох, вибач, будь ласка! Я ідіотка!

– Ну не треба. Все, приберу зі столу і прилягу. Будь обережна з мотоциклом!

Вона кинула телефон на подушку і глухо видихнула. Чому про Гарві їй нагадують в найнепідходящі моменти? Вона не звинувачувала сестру – зрештою, та нічого не знає – але ж їй самій вже час припинити реагувати так гостро. Два роки минуло. Вона що – й далі здригатиметься при згадці, наче відчуваючи його важку руку на своєму плечі… на волоссі… на щоці?.. Ні, слід це припиняти. 

– Його немає! – тихо промовила Бріджит. – Не-має.

Дякую за підтримку!