Побут "Схиблених". Рука, душ та монітор.

Темної та тихої ночі, браття й сестри))

Робота над третім томом циклу "Четверо схиблених" вже ведеться, тож продовжимо і серію ілюстрацій. Хто ще не читав - ось частина 1, частина 2 і зовсім свіженька частина 3.

Сьогодні поговоримо не про світ, якихось істот чи персонажів, а про деякі предмети, що можуть добряче полегшити життя та повсякденну роботу в хоча й дикому, та все ж магічному світі.

Номер раз - рука. Ні, це не Річ з сетінгу родини Адамсів - це химерологічна рука-тримач. Здорово полегшує проведення експериментів з алхімії, артефакторики або тієї ж химерології в моменти, коли обидві руки в тебе вже зайняті. Найближчий аналог у нашій реальності - кріплення "третя рука" для паяльника або інших інструментів/деталей, які не можна просто покласти на стіл. Хто сказав, що в світі магії такий пристрій неможливий? Досвідчений химеролог скаже вам - можливо все. Питання лише в наявності матеріалів.

Номер цвай - більш приземлена, але не менш важлива у повсякденні річ. Душ, він же ванна. Водяний елементаль забезпечує, власне, подачу води, температурне закляття - гріє. Ну і засоби для миття - алхімія наше все)) Ага, Лорі ніде й ніколи не пропаде.

Під гордим номером три - пічка. Магічна, звісно ж, а точніше - артефактна. Винахід Ленмаріеля, створений ним ще у рідному світі. Спільна робота вогняного та повітряного духів забезпечує все необхідне. Все геніальне - просто (якщо ви чаклун і вмієте викликати стихійні сутності).

Ну і останній, але від того не менш важливий, четвертий номер. Центр системи стеження, версія 1.0. Великий Мозок на той момент ще не створений, тому це звичайна кришталева куля, що відображає дані.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Гра - угадайка!
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Муза.
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
"Кохання в овертаймі": повернення Кирила
— Я бажаю тобі удачі. — Я навіть чую її голос. Невже у мене почалися галюцинації?! Але я опускаю свій погляд і справді бачу її: милу й усміхнену у моїй сорочці з номером «9». — Дякую, але вона мені не знадобиться,
Рік на Букнет.
Всім привіт! Трохи із запізненням, але вчора виповнився рівно рік, як я автор на Букнеті. Ну що ж, згадаймо, як усе починалося. Але спочатку я хочу подякувати своїм читачам. Безмежно вдячна вам за те, що читаєте та коментуєте!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше