Король мороку — розділ від Адріана!

Вітаю!

Роман "Король мороку" — оновлено!

Уривок

— Ліро, не варто мене боятися. Ти до вподоби мені, і я маю намір захистити тебе. І так — я хочу, аби ти була поруч, тому я буду боротися за тебе, бо це в моїх інтересах, — ніжно долонею торкаюся її щоки. — Тому після сніданку ти повинна підписати угоду на шістдесят днів... 

— Я не буду нічого підписувати. А раптом ти мене обдуриш... — капризно заявляє дівча. 

— Ліро, що з тобою? Чого ти боїшся? Ти ж уже погодилася, і дороги назад немає, — проходжуся великим пальцем по її пухких вустах й хрипко додаю: — Ти матимеш час ознайомитися з угодою. 

— Скільки у мене буде часу? — розгублено кліпає Ліра. 

— До вечора, а вірніше, до того часу, як останній промінь сонця заховається за горизонтом, ти повинна підписати угоду. 

Вона спантеличено кліпає й, заглянувши в мої очі, відмахується. 

— Я подумаю, — відштовхує мене та хоче піти, але я перегороджую їй дорогу. 

— Такого шансу, як подумати, у тебе теж уже немає, — сухо заперечую її слова. — Ти можеш лише ознайомитися з умовами. 

— Я... — відкриває красиві вуста Ліра. 

— Ти вже свою згоду дала, — перебивши її, вкотре нагадую. — І зараз годі бунту... Переодягайся, ходімо снідати, — бачу розгубленість на милому обличчі, тому одразу повідомляю: — Всі речі з твоєї квартири тут. Тож одягайся. І ще... Я хочу бачити тебе королевою. У тебе купа речей, аби відповідати цьому образу. А всім іншим я тебе забезпечу найближчим часом, — зиркаю на годинник й прошу: — Не барися. 

Ще на мить заглядаю у великі, мов синє море, очі й не можу від них відірватися. В них можна потонути. Не дивно, що Кирило так довго грав з цим милим янголом. Хоч вона справді янгол, вона теж має надто сильний вплив на вищі сили. Як же мені хочеться торкнутися цих пухких вуст. Відчути її на смак, а ще — відчути, як наші енергії зливаються в одну. Але це буде ще не скоро, бо аби трапилося злиття енергій, вона має це дозволити. 

Аби не мучити себе, розвернувшись, покидаю спальню. Я готовий кілька днів зачекати, адже їй справді потрібен час...

Книга тут...

Приємного читання!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Її обов’язки в замку завершені?
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
Мій ювілей♥
Сьогодні святкую тридцятий день народження і дарую максимально можливі знижки вам, мої любі читачі, на всі платні книги. *пішла снідати чаєм та тортиком*
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше