Додано
28.09.25 21:30:35
Завершено експеримент!
Друзі, вітаю! Нещодавно я анонсував, що працюю над історією Гід для однієї у непритаманному мені жанрі СЛР. Було цікаво, що з того вийде. Експеримент завершено. Книгу дописано та опубліковано. Але він класичного СЛРа я бачу деякі відмінності. То ж чи вдалим вийшов експеримент, чи ні потрібна ваша думка. Буду надзвичайно вдячний за коментарі, відгуки та критику в коментарях під книгою. Якщо хтось має сумніви, щодо ступеня прийнятності критики, то можете цим не перейматися, я адекватно сприймаю будь-яку критику та зауваження.

Коротка анотація для тих, хто ще не знайомий з твором:
В провінційному приморському містечку з'являється багатійка, яка шукає усамітнення та прогулянок прибережжям. Для персональної оренди на тиждень, вона обирає не саму розкішну з яхт, але точно самого дивакуватого з капітанів. Невдовзі красуня помічає, що небайдужа до відлюдькуватого моряка, який витягає їх з халепи під час бурі. Та чи взаємні ці почуття? Якщо ні, то як пояснити тоді подорож до столиці, людини, яка з часів війни не відходила від яхти далі кількох сотень метрів через страхи, зневіру та проблеми з соціалізацією після повернення до цивільного життя? Це не ванільна історія кохання, не любовний трикутник, або історія "красуні та чудовиська" чи "попелюшки". Це історія, яка могла статися з твоїм сусідом, колегою по роботі або ... сталася з тобою, тільки ти про це не говориш в голос...
До книги можете перейти за цим посиланням: ГІД ДЛЯ ОДНІЄЇ
Юлій Череп
258
відслідковують
Інші блоги
Привіт, мандрівники слова! Хочу запросити вас долучитися до марафону взаємних підписок — чудової можливості для авторів підтримати одне одного ✨ ? Якщо ви ще не досягли бажаних 200, 300 чи 500 підписників — давайте
Я вирішила піти на експеримент і написати свій перший історичний роман. Патрік де Ла Мар — людина, яка не звикла програвати. Він віконт у серці Лондона, ляльковод, який готовий поставити на карту все, щоб
Є місця, де має бути безпечно. Ну правда. Музей — це ж не темний ліс.
Не болото.
Не чорний бук, біля якого всі раптом починають говорити тихіше. Музей — це старі речі, пил, карти на стінах, пір’я в баночках, дивна
... і це ніякий не жарт - адже твір Олексія Горбунова, який я прочитав на безстроковому марафоні, так і називається - "Я був народжений". Цією ж фразою закінчується останній розділ... Втім, давайте по порядку. Дія відбувається
На твір Юлії Манюти Купуючи правду продаю брехню в рамках Марафону взаємного читання Тетяни Гищак. Правду кажучи, я під глибоким враженням і дуже рада, що натрапила на цей твір ( дякуючи пані Тетяні). Сюжет Це
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ дочитала, мені сподобалася! Трохи здається що "сирувата", але чисто технічно. Сподобався сюжет і стосунки героїв. Бажаю якнайшвидшого повернення на сайт, справді гідна історія.
Юлій Череп, Жаль..хоча догадуюсь навіть. Чого... Боже(((
А де ця книга?)
Щастя, Адміністрація перевела в статус "прихована". Кажуть вивчають зміст, і якщо не буде порушень правил ресурсу, то автоматично розблокується.
Злякатися, усміхнутися і прогуркотіти" – ця фраза мене одразу зачепила! Я вже відчуваю драму, гумор і, звісно, жіночу силу, яку ви обіцяєте. Чекаю на книгу з нетерпінням!
Ася Рей, Її чочусь перевери в статус прихована. Чекаю пояснень від адміністрації
Я ще не дочитав, але наперед скажу — чудова історія. Гарна, тепла. Мені дуже подобається. Ви впоралися, як на мене, на відмінно ✨✨✨
Ромул Шерідан, Та бачив і навіть намагався один раз так зробити, але певні події тоді так вибили з ритму, що більше так робити не ризикую
Додала до бібліотеки))
Юлій Череп, Дякую велике ❤️
Додала!
Dana N, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати