Тут явно щось не так…
Діставшись до кухні, він завмер у новому ступорі. Сам Майкл Корн стояв біля плити в його скромній квартирі й готував каву. Помітивши появу Рендала, він посміхнувся й кивнув у бік столу.
– Я вирішив, що кава вам точно не зашкодить. Випийте, а потім ми продовжимо розмову.
Рендал про всяк випадок протер очі. Але, побачивши, що шокуюча картина нікуди не зникла, підійшов до столу й опустився на табурет.
Незабаром вони з головою корпорації «Корн» сиділи один навпроти одного й пили каву, яка, до речі, виявилася непоганою.
Першим порушив мовчання гість, побачивши, що Рендал просто не в змозі цього зробити:
– Як я вже казав, багато років тому я дружив із вашими батьками. Хоча, якщо точніше, вони на мене працювали.
– Ви берете таку участь у житті всіх своїх працівників? – з подивом запитав Рендал.
– Та що ви! – розсміявся Корн. – Ваші батьки – особливий випадок. Тож коли мені доставили документи від вашого нотаріуса, я…
– Стоп! – Рендал підняв руки. – Які ще документи?
– Лист вашої матері, – зітхнувши, відповів голова корпорації. – Його мали доставити мені після її смерті. У ньому вона просила подбати про вас на згадку про нашу колишню дружбу.
Щось тут було не так. І Рендал спробував зрозуміти, що саме його бентежить. Здавалося дивним, що, маючи такого впливового друга, батьки все життя провели на околицях Міжзоряної Федерації й жили досить скромно. Причому жодного разу навіть не згадали про таке знайомство! На те мала бути вагома причина.
ВИКЛАДКА НОВИХ РОЗДІЛІВ КОЖНОГО ДНЯ, КРІМ НЕДІЛІ
***************
А також сьогодні діє ЗНИЖКА на мою книгу:
Я й сама не розумію, чому мій дар віщунки так дивно спрацьовує на верховного повелителя. Так, ніби йдеться про моє власне життя.
А ще турбують ті емоції, які до нього відчуваю. І заперечувати очевидне все складніше. Нас з вищим інкубом однозначно щось пов’язує. Але що? Розібратися б у цьому!
Але хто дасть на це час, коли над повелителем нависла реальна небезпека. А мій прямий обов’язок віщунки запобігти їй і знайти винуватця.
Перша книга цього циклу викладена безкоштовно.
Я – віщунка. Відьма з унікальним даром. Таких вважають цінним трофеєм та тримають у «золотій клітці». Все життя я приховувала свою сутність від сильних цього світу. Та й хто прийме дрібну злодюжку на прізвисько Вогник за унікальну відьму-віщунку?
На жаль, від долі не втечеш. Я опинилася на рабському аукціоні. І придбали мене у подарунок самому верховному повелителю демонських світів. Вищому інкубу Зепару, ім’я якого в демонських світах асоціюється не інакше як зі словом «бабій».
Такому легко звабити та підкорити собі. А потім використати мої можливості на повну. Ось тільки іграшкою повелителя я ставати не збираюся!
УСІХ ЗАПРОШУЮ!
Мій ТікТок , де можна знайти цікаві візуали та відео на мої книги.




7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікаво, чому саме так було? Може вони родичі?
❤️❤️❤️
Марина Сніжна, ♥️♥️♥️
Старий Лис, грає тільки в йому відому гру))
Marina, саме так))
Дякую за коментар до блогу!
Якось дивно це виглядає...
Татія Суботіна, от і він так думає))
Дякую за коментар до блогу!
Ну такий вже красивий цей Рендал…
Марія Залевська, але скільки мені довелося сваритися з джипити, поки він його згенерував нормальним, а не страшнючим зомбі:)))
Дякую за коментар до блогу!
Підозріло це все...
Анна Лінн, ще й як...
Дякую за коментар до блогу!
❤️❤️❤️
Світлана Романюк, дякую))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати