Сьогодні зустріч з батьками Ніка)) Як думаєте, сестричка знову щось вчудить?))) Переживає наша кицька ≽^•⩊•^≼ 
Моя пантера з іншого світу

— Я почуваюся так, ніби йду в розвідку в тил ворога без жодної зброї. Я так не хвилювалася на патрулюванні лісу.

— Просто будь спокійною. Я буду поруч. Ми з Мері тебе підстрахуємо, — він узяв мої руки у свої, намагаючись заспокоїти їхнє тремтіння. 

Раптом знадвору почувся звук двигуна і рипіння гальм біля воріт. Ми обоє напружилися.

​— Приїхали, — видихнув Нік.

 

А тепер до новинки☺️

Нарешті зважилася викладати нову книгу! Вона ще в процесі написання, але половина вже є, тому вирішила не тягнути кота... кхм)))

Ідея знову наснилася, хоча сам сон був дуже дивним: мій чоловік випадково збиває мене машиною і називає Сніжаною))) І ні, він мене ні з ким не переплутав)) XD Річ у тому, що Сніжаною мене мали назвати від народження.

Я народилася з дуже білою шкірою, хоча зазвичай немовлята рожево-сині. Через це мама з бабусею й хотіли дати мені ім’я Сніжана. Але тато був проти, сказав, що це Юля — і крапка! До кінця школи я своє ім'я терпіти не могла, бо в класі було аж 8 Юль! Учителі й однокласники завжди зверталися до нас за прізвищами, бо на "Юлю" одразу поверталися всі вісім голів))) Зараз я вже звикла, але для головної героїні своєї книги обрала саме ім'я Сніжана. А за цим і прийшла ідея написати альтернативну історію мого власного життя (ну а чого б і не побути головною героїнею книги?! XD), але не просту, а спробувати перетворити її на гумористичне ромфентезі))) Хоча планувався сучасний любовний роман, но щось пішло не за планом і неочікувано виліз дракон, й зайняв більшу частину книги))) 

Після кожної нової глави я писатиму в блозі та в Telegram-каналі, що в книзі правда, а що вигадка. Сподіваюся, вам буде цікаво! Більше розповім вже в цю неділю в день публікації. Дякую всім, хто мене підтримує! Це дуже допомагає не зупинятися і вигадувати нові історії, які відволікають від тяжких часів не тільки мене, але й тих, хто мене читає. 

Анотація

Сніжана — київська бариста, яка обожнює фентезі про драконів. Вона залюбки читає про магічні світи, небезпечних красенів і кохання до гробової дошки. Звісно, у реальному житті такого не буває.

Принаймні так вона думала до одного дня, коли прокинулася в незнайомому місці й не пам’ятала нічого — навіть власного імені. Зате поруч опинився Саргон — похмурий і буркотливий дракон, який явно не просив підкидати йому дівчину з амнезією.

Поки Сніжана намагається вижити в цьому дивному місці, її не полишає одна думка: Саргон здається їй знайомим. Його голос, погляд, навіть звичка хмуритися викликають дивне відчуття, ніби вона вже знала цього дракона.
Та що станеться, коли одного ранку Сніжана прокинеться й згадає не лише своє минуле, а й того, ким для неї був Саргон?

Дякую всім, хто дочитав це простирадло XD
Гарного дня!❤☕