Чому нас хвилює думка інших? У моєму блозі ❤️✨

Привіт, мої любі!❤️✨

Повертаюсь до Вас, скучили за мною?

Ви задавали собі таке питання. Я впевнена, що так. Тому поговоримо з Вами про це.

І так, чому нас хвилює думка інших людей. Ми завжди хочемо бути поміченими, і боїмося, що нас не визнають хорошою людиною, автором... Знаєте ця думка так нагнітає, що здається під ногами аж бурлить вулкан, викидаючи свій буревій назовні.

Не потрібно хвилюватися. Хоча хвилюватися це нормально, ми ж не роботи, чи не так? І нас хвилює думка бо ж так цікавить: Чи сподобається моя історія? Які будуть враження від неочікуваного повороту? А може я там щось неправильно написала?

Стоп!

Зупиніться!

Годі хвилюватися за думку інших. Невже Вам не хочеться реагувати на це трохи легше? Призупиніться трохи. Ви не маєте настільки про це думати. Певна річ Вам важливо знати думку, але потім коли тиша у відповідь. Ви гризете нігті, і вже знову надумуєте: Чому ніхто не пише? Не сподобалося? Бляха, я так старалася, а вони!

Ви розчаровані. Звісно кожен сприймає це по-своєму. Знаю. Не хочу Вас ображати. Чесно. Але ми так хвилюємось за думку: Чи сподобаємося ми?

Навіть в реальності це буває. І бляха так бісить! Коли ми маємо рухатися, а натомість сидимо, і думаємо про ці думки, які заганяють нас по колу. Правда ж?

І, що ж тоді робити?

Припинити все. Є різний типаж людей, розумію, що не на всіх це вплине (бо так і є). Та Ви повинні зрозуміти одну єдину суть.

Ви маєте жити! В прямому сенсі цього слова. Не звертайте на ті слова, які Вам кажуть, а навпаки розвертайте їх по-іншому.

 

Наприклад, Вам написали: Ви жахливо написали, пишіть краще!

 

А Ви маєте сприймати ось так:

 

"Ви написали щось неймовірне, я вражена, продовжуйте в тому дусі!"

 

Можливо, це занадто ілюзія, але краще так, ніж нити в куточку та думати про те, як же тяжко чекати на думку інших.

То як Вам?

З Вами Мелені Матхевен!❤️✨

Люблю та обіймаю!❤️✨

Досить нити та хвилюватися за цю думку! Досить!

13 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

І Вам доброго дня, шановна пані Мелені!❤️ Вас справді тут не вистачало, бо Ви вже стали немов ясне сонце для всіх, хто потребує справжньої підтримки, і зігріваєте своїм промінням душі багатьох людей. Ваші слова прекрасні й сповнені дивовижної мотивації, повністю з ними згоден! От мені якось трішки пощастило в цьому плані, бо на початку свого шляху я довгий час залишався сам і майже нікому не була цікавою мов діяльність, тому я звик сам в своєму куточку тихо працювати і рідко коли звертаю увагу на думки інших, бо кожен автор індивідуальний та створює щось своє особливе. Частіше всього я просто зберігаю свої книги на всіх платформах і ніколи не очікую якоїсь реакції на написане, бо той, кому буде цікаво, той прочитає без всякої зайвої реклами, а кому нецікаво, той пройде тихенько повз. Мені подобається те, що я роблю, за цим приємно проводити час, завжди дізнаєшся про щось нове. Для мене творчість - це шлях саморозвитку. А так, я не дуже балакуча та компанійська людина, мені комфортніше в тиші займатися своїми справами. Тому, сумніваюся, що в плані залучення аудиторії, я якийсь там супер аматор, бо просто не роблю розголосу зі своєї творчості.

Мелені Матхевен
29.09.2025, 20:05:30

Максиміліан Степовий, Мені приємно чути від Вас такі приємні слова!! ❤️✨ Дякую Вам!❤️✨ Кожна людина має свій характер, і підтримку. Кожен сам йшов, а хтось із людиною, яка допомагала, була поруч. І це нормально! ❤️✨ Я пишаюся Вами, і як всіма! Не варто боятися, а краще не звертати на це увагу, або якщо звертають - вчіться!

avatar
Galiass Nerominion
29.09.2025, 02:48:17

Скажу чесно, я не вважаю себе якимось класним автором, та і пишу скоріше тому, що ця ідея уже багато років займає окрему нішу в думках і я просто вирішив від неї здихатись. Мені в принципі навіть не сильно важливо чи сподобається комусь, чи ні. Я навіть не впевнений чи буду взагалі завершувати цю історію. І признаюсь, мені трішки смішно з того, як люди іноді панічно бояться що комусь може не сподобатись те що вони роблять. І це не тільки написання книг стосується, а загалом всього життя. Є лише свої думки, думки близьких, і шум у вигляді невідомих які часто вважають що вони ліпше знають як тобі краще. Так от на останніх якраз взагалі навіть тратити час не потрібно.
Живіть, творіть, робіть те що подобається і не звертайте уваги на все інше.

Мелені Матхевен
29.09.2025, 07:11:42

Galiass Nerominion, Так, на жаль, усі хвилюються за все. Це нормально. Ми люди. І кожен турбується за щось.

avatar
Анна Лінн
28.09.2025, 19:47:26

❤️❤️❤️

Мелені Матхевен
28.09.2025, 21:17:53

Анна Лінн, ❤️❤️❤️

avatar
Лана Рей
28.09.2025, 19:23:27

❤️❤️❤️❤️

Мелені Матхевен
28.09.2025, 19:28:28

Лана Рей, ❤️❤️❤️

avatar
Ромул Шерідан
28.09.2025, 18:28:08

Кожен з нас авторів — хоче уваги від інших. Але тут питання зворотнє: чи спроможні ми ділитися своєю увагою з іншими? А ще, якщо хтось і написав у коментарі критичне зауваження, або повну нищівну критику — то це теж добре. Бо це увага. Це кредит уваги, який був виділений. Найгірше, як на мене — це повна відсутність уваги, коментарів, переглядів. Це — байдужість... Подяка Вам за змістовний блог!

Мелені Матхевен
28.09.2025, 18:40:25

Ромул Шерідан, Дякую Вам, що завітали!!❤️✨

avatar
Тая Бровська
28.09.2025, 18:17:56

❤️❤️❤️

Мелені Матхевен
28.09.2025, 18:18:53

Тая Бровська, ❤️❤️❤️

Ви як завжди неймовірні)) А ваші слова заряджають на позитив)
Я спочатку так боялася думок інших, що нічого не публікувала) Але спробувавши виявилося не все так погано)

Мелені Матхевен
28.09.2025, 18:18:28

Катерина Винокурова, Молодець, моя люба!! Вірю у Вас!❤️✨ І не лише у Вас, а у всіх авторів!! Які ж Ви неймовірні!!❤️✨

avatar
Ангеліна Мюрей
28.09.2025, 17:50:41

Гарні у вас блоги. Чесно мене спочатку так хвилювала думка про мою творчість , що я боялася дивитися коментарі. Чесно. Потім я дуже хотіла щоб мої книги читали, а зараз. Ну я навіть не знаю, що сказати.
Я зрозуміла, що моя творчість подобається дуже небагатьом. І вже , що маю то маю.

Мелені Матхевен
28.09.2025, 18:17:46

Ангеліна Мюрей, Те, що Ви маєте це супер! Тож не розчаровуйтесь у собі! Все буде у Вас, моя люба!❤️✨

avatar
Анна Лір
28.09.2025, 17:44:56

Дякую за поради та мотивацію!❣️❣️❣️

Мелені Матхевен
28.09.2025, 18:16:57

Анна Лір, Дякую, моя люба!!❤️✨

Дякую Вам за черговий дуже теплий і мотивуючий блог, мені здається Ви по праву головний ментор Букнету, та, що підтримує і мотивує авторів, незалежно від їх досвіду чи популярності. Бо слова, сказані Вами, знайдуть свій сенс для кожного, хто їх прочитає, бо всі ми стикались з цими відчуттями неодноразово.
Дякую Вам, натхнення і сили для втілення творчих задумів✨

Мелені Матхевен
28.09.2025, 18:16:16

Кайла Броді-Тернер, Дякую, мені так приємно це від Вас читати!!!❤️✨ Дякую, моя люба!!!❤️✨ Бажаю Вам втілити усе у своєму житті та у натхненні!!

avatar
Нікнейм
28.09.2025, 17:28:02

Я уже давно вчу себе не слухати чужу думку. І це неабияк допомагає, особливо у повсякденному житті)❤️
А ваш блог як завжди супер, дякую за підтримку ❤️❤️❤️

Мелені Матхевен
28.09.2025, 18:15:34

Нікнейм, Дякую Вам, моя люба!❤️✨

avatar
Кері Блек
28.09.2025, 17:27:56

Це дуже мотивуючий блог. Я навіть усміхнулася. Справді ми часто думаємо про думку інших. Навіть деколи, забуваючи запитати свій погляд на цю ситуацію.
Повністю погоджуюся з вами, потрібно простіше ставитися до цього.
Кожен має право на власну думку, але наприкінці лише ти вирішуєш))

Мелені Матхевен
28.09.2025, 18:15:19

Кері Блек, Правда! Дякую, що завітали!!❤️✨

avatar
Тея Калиновська
28.09.2025, 17:25:03

❤️❤️❤️

Мелені Матхевен
28.09.2025, 18:14:57

Тея Калиновська, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Я не автор
Я не письменник! Пишу суто з позиції читача. Вчора натрапив на цікавий допис в блогах. Авторка піднімає питання щодо книг написаних з допомогою( якщо взагалі не повністю) ШІ. Щиро їй дякую. Адже читати твори ШІ просто мерзенно.
Новорічна історія для вас ❄️ ☺️⛄️
Вітаю! До вашої уваги пропоную невелике оповідання з циклу «Хроніки бару “Зелений Змій”». Новий Рік у барі “ Зелений Змій ” Можливо, хтось із вас уже знайомий як із цим текстом, так і з самим циклом.
Королівство зимових ельфів ВІзуали для казки
Королівство зимових ельфів - читати тут Ріаннон прийшла до тями від теплого подиху і запаху морозної свіжості. Чиїсь тонкі вуса лоскотали їй щоку, здалося, що здалеку чути нявкання — відчайдушне, тужливе. Ніби тварина
З вогню та в полум'я
Не встигли наші герої втекти від начальника варти, як потрапили до рук його вовкулак. Чи вдасться їм врятуватися? Чи вдасться знову стати вільними? Про це ми дізнаємося з нового розділу Коли зупиниться час Елайна
Марафончик №2
З вами - Іва. І так, Саме так! "Марафон" Сергія Бранта., ВДРУГЕ Суть проста, як огірок і 13-тка. Просто наавести курсор на "Підписатися" і ТИЦЬ! Якраз, для того щоб комусь дозбирати - 100, 200, або
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше